укр eng рус est

Публікації

Останні новини
Відгуки
Chambers Europe

«Нещодавно фірма провела консультування з низки фармацевтичних справ. Багато хто погоджується, що ця команда «рухається в правильному напрямку, особливо вражає її робота у фармацевтичній галузі».

 

Боротьба з ухилянням від сплати податків: світовий досвід

19.02.2018

Галина Мельник, юрист ЮФ «Ілляшев та Партнери»

Джерело: ZN.ua

Насамперед слід звернути увагу на фінансовий моніторинг.

За підсумками дослідження, проведеного Інститутом соціально-економічної трансформації, через ухиляння від оподаткування держбюджет України щорічно недоотримує порядку 100 млрд грн. Найпопулярніші механізми “економії” на податках — офшорні схеми, незадокументовані операції (“сірий імпорт”, контрабанда, купівля-продаж товарів і послуг за готівку без відображення у звітах підприємств, зарплата “в конвертах”), використання фізичних осіб-підприємців на єдиному податку.

Які ж методи боротьби з цими механізмами ухиляння від сплати податків може запозичити Україна зі світового досвіду?

Насамперед слід звернути увагу на фінансовий моніторинг. Згідно зі світовою практикою, на банки фактично покладається обов’язок первинної перевірки легальності походження коштів і сплати податків під час ведення бізнесу. Банк у рамках фінансового моніторингу повинен з’ясувати джерело походження коштів, які розміщуються клієнтом на рахунку в цьому банку або переказуються через банк, а також переконатися, що з цих грошей було сплачено всі податки. Якщо клієнт не може документально підтвердити отримання коштів законним шляхом, зі сплатою всіх необхідних податків, банк відмовляє в обслуговуванні такої особи. Таким чином закривається можливість проводити безготівкові розрахунки з використанням неофіційно отриманих коштів.

Понад те, в рамках системи автоматичного обміну податковою інформацією банки зобов’язані повідомляти податкові органи за місцем резидентності бенефіціара (кінцевого власника) рахунку про залишки по такому рахунку. Інакше кажучи, якщо громадянин України зберігає кошти на власному рахунку в іноземному банку або ж на рахунку своєї іноземної компанії-“гаманця” (технічної компанії, що не займається активним бізнесом і зазвичай використовується для тримання активів чи одержання пасивних доходів), іноземний банк передасть українським податковим органам відомості про такий рахунок. А далі податкові органи України зможуть застосувати непрямий метод визначення доходів до коштів на рахунку вищезазначеного громадянина. Що ж до коштів на рахунку підконтрольної йому компанії, то їх також можна оподаткувати в Україні, використовуючи концепцію “контрольованої іноземної компанії” (КІК).

Оподаткування доходів КІК — ще один механізм боротьби з акумулюванням доходів на низькоподаткових (офшорних) юрисдикціях, який використовується у міжнародній практиці. Суть цього методу полягає в тому, що доходи компаній, які зареєстровані в офшорних країнах і належать українським контролюючим особам, обкладаються податком в Україні тією мірою, якою вони не були обкладені в країні отримання доходу. Цей метод дозволяє обкласти податком в Україні доходи офшорних компаній, створених громадянами України для приховування іноземних доходів, виведення коштів з України задля податкової мінімізації.

Ще одним дійовим методом боротьби з недобросовісною оптимізацією податків у торговельних схемах є правила трансферного ціноутворення. Суть їх у тому, що в транскордонних угодах між пов’язаними особами податкові наслідки для резидента України рахуються за ринковими цінами. Це дозволяє припинити нагромадження торгової націнки на низькоподаткових юрисдикціях, а також штучне завищення витрат при імпорті товарів, закуповуваних у пов’язаних осіб.

Також слід згадати дедалі актуальнішу у світовій практиці тенденцію до активного застосування норм угод про запобігання подвійному оподаткуванню, якими скасовуються податкові пільги, надані такими угодами, у разі використання штучних транзитних структур, що мають єдину мету — ухиляння від оподаткування. Ця концепція передбачає також активне використання поняття бенефіціарного (фактичного) власника пасивного доходу. Такий дохід може обкладатися податками за пільговими ставками тільки у разі його виплати саме бенефіціару, а не проміжним штучно впровадженим структурам.

Насамкінець зазначимо, що перші кроки з впровадження світового досвіду Україною вже зроблено. Зокрема, впроваджений і вдосконалюється механізм трансферного ціноутворення, напрацьовується концепція бенефіціарного власника (у т.ч. за рахунок судової практики), у Верховну Раду внесено два законопроекти про КІК, планується приєднання України до глобальної системи обміну податковою інформацією, посилюються правила фінансового моніторингу.

 
© 2018 Ілляшев та Партнери / Мобільна версія