укр eng рус

Content on this page requires a newer version of Adobe Flash Player.

Get Adobe Flash player

Останні новини
Відгуки
АСК «Укррічфлот»

«Юристи «Ілляшев та Партнери» не бояться брати на себе відповідальність і працюють на конкретний результат. Ми цінуємо такий підхід». Сергій Головко, Голова Наглядової ради

 

Застава корпоративних прав як спосіб забезпечення зобов’язань

03.04.2013

Джерело «Юрист і Закон»
Автор: Андрій Конопля
Адвокат ЮФ «Ілляшев та Партнери»

Застава корпоративних прав як спосіб забезпечення зобов’язань, зокрема за кредитним договором, передбачає передачу в заставу корпоративних прав підприємства, що належать учаснику.
Отримання в заставу корпоративних прав є певною мірою ризикованим для Банку, оскільки обтяжується виключно частина в статутному капіталі підприємства, яка в будь-який час може в ціновому вираженні зменшитися у зв’язку з відчуженням підприємством всього або значної частини майна, на яку такі обтяження не поширюються.

При цьому слід зазначити, що немає однозначної позиції, на що буде звернене стягнення у випадку невиконання зобов’язань і наскільки таке стягнення можливе. Я б розділив такі способи стягнення на три групи: звернення стягнення на внесок учасника до статутного капіталу; звернення стягнення на частину майна товариства, пропорційну частці у статутному капіталі; звернення стягнення на частку в статутному капіталі товариства, в результаті якого кредитор отримує право на участь у товаристві.
Стосовно звернення стягнення на внесок учасника до статутного капіталу і звернення стягнення на частину майна товариства, пропорційну частці у статутному капіталі, слід зазначити наступне.
Стаття 57 Закону України «Про господарські товариства» регламентує звернення стягнення на частину майна Товариства, пропорційну частці учасника у статутному капіталі, за умови відсутності іншого майна.

Вищий арбітражний суд України в листі від 07.12.95 року № 01-8/870 вказує, що звернення стягнення на частку в статутному капіталі не допускається. При цьому стягнення на частку Товариства, пропорційну частці учасника у статутному капіталі, за умови відсутності у боржника іншого майна, є правомірним.

З іншого боку, у випадку виникнення загрози стягнення підприємство, за певного ступеня сумлінності учасника до нього, буде прагнути переоформити свої активи, на яких обтяження будуть відсутні, і таким чином уникнути відповідальності.

Крім того, при стягненні кредитор однозначно зіткнеться з проблемою коректного визначення частини активів, які є пропорційними частці в статутному капіталі.

Стосовно можливості звернення стягнення на корпоративні права, у результаті якої Кредитор стає учасником Товариства, слід зазначити наступне.

Для коректної відповіді на поставлене питання необхідно розуміти, чи можуть корпоративні права бути предметом застави.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про заставу» предметом застави може бути майно, яке може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернено стягнення. Згідно зі статтею 147 Цивільного кодексу України відчуження учасником частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не передбачено Статутом.

Якщо Статутом передбачене право на відчуження без згоди інших учасників, питань начебто не виникає. Однак зазвичай Статути підприємств містять положення про те, що відчуження частки у статутному фонді можливе за згодою всіх його учасників. Таким чином, заставодавець має право здійснювати відчуження своєї частини виключно за наявності згоди інших учасників. В інших випадках відсутнє право на відчуження. Без наявності згоди інших учасників виникає право на звернення до суду з відповідною позовною заявою про визнання договору застави недійсним. З метою уникнути вищезгаданих проблем необхідно до укладення договору застави отримати згоду від усіх інших учасників на можливе відчуження частини.

Слід зазначити, що на практиці суди по-різному ставляться до можливості звернення стягнення на корпоративні права, внаслідок якого кредитор стає учасником Товариства. В одних випадках позови задовольняються, в інших – ні.

Однак потрібно врахувати, що у випадку задоволення такого позову у кредитора виникнуть проблеми з його реєстрацією як учасника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.
Заслуговують на увагу підстави відмов у задоволенні позовів про звернення стягнення на частку в статутному капіталі підприємства шляхом отримання кредитором права учасника підприємства.
Зокрема, постановою Вищого господарського суду України від 19.02.2009 року у справі № 3/227 Банку було відмовлено у зверненні стягнення на корпоративні права у зв’язку з тим, що предметом застави не можуть бути вимоги, які мають особистий характер.

 
© 2014 Ілляшев та Партнери

КИЇВ
ХАРКІВ
ДНІПРОПЕТРОВСЬК
СІМФЕРОПОЛЬ