укр eng рус est

Публікації

Останні новини
Відгуки
Chambers Europe

«Нещодавно фірма провела консультування з низки фармацевтичних справ. Багато хто погоджується, що ця команда «рухається в правильному напрямку, особливо вражає її робота у фармацевтичній галузі».

 

Ефект від зниження граничної суми розрахунків готівкою виявиться нульовим

25.01.2017

Олександр Виговський, адвокат ЮФ «Ілляшев та Партнери»
Джерело: Українські новини

Національний банк України (НБУ) оголосив про зниження з 04.01.2017 року граничної суми розрахунків готівкою за участю фізичних осіб в три рази – з 150 тисяч грн. до 50 тисяч грн. Відповідні зміни були внесені на підставі Постанови Правління НБУ від 25.11.2016 року №407 “Про внесення змін до Постанови Правління НБУ від 06.06.2013 року №210″ Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою”.

Ліміт в 50 тисяч грн. на розрахунки готівкою буде діяти в двох випадках:

1) якщо розрахунки відбуваються між фізичною особою та підприємством (підприємцем) протягом одного дня;
2) якщо розрахунки відбуваються між фізичними особами за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню.

У кожному з цих випадків перевищення ліміту в 50 тисяч розрахунки можуть здійснюватися лише в безготівковій формі – шляхом перерахування коштів з одного поточного рахунку на інший або шляхом внесення та / або перерахування коштів на поточні рахунки (в тому числі на депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок в національній валюті).

Такий запобіжний захід НБУ можна вважати прогнозованим та очікуваним: вже досить давно регулятор заявляв про його необхідності (більш того, в позаминулому році розглядалося питання про зниження ліміту до 20 тисяч грн.). У своєму прес-релізі, розміщеному на сайті, регулятор стверджує, що “встановлення граничної суми розрахунків готівкою на рівні 50 тис. грн. не заподіє жодних незручностей громадянам і не стосуватиметься щоденних покупок населення, оскільки стосується лише великих придбань (нерухомості, коштовностей, транспортних засобів, предметів мистецтва, хутра, дорогого годинника, подорожей та ін.)”. На думку НБУ, встановлення такої граничної суми розрахунків готівкою за участю фізичних осіб забезпечить стабільні надходження готівки в банківську систему і прискорить її обіг, а також звузить сферу використання готівки і прискорить розвиток безготівкового сегмента.

Разом з тим, на нашу думку, подібне зниження ліміту готівкових розрахунків призведе лише до підвищення застосування схем обходу цих обмежень і переходу розрахунків в “тінь”. Як показує практика, громадяни порівняно легко оминають такі обмеження, наприклад, шляхом дроблення платежів за великі покупки (адже в зазначеній вище Постанові НБУ йдеться про розрахунки протягом одного дня), широкого використання відстрочення та розстрочення здійснення платежів (причому часто уявних), оформлення покупки в кредит (що також відбувається не “протягом одного дня”), оформлення продажу через договір дарування, прикриття розрахунків фіктивним зарахуванням зустрічних однорідних вимог та ін.

Обхід зазначених обмежень пов’язаний, перш за все, з небажанням населення демонструвати свої витрати податковим органам, небажанням платити банкам комісію за розрахунково-касового обслуговування (і досить чималу комісію при великій угоді!), а також побоюваннями, пов’язаними з сумнівним становищем багатьох українських банків, які не сьогодні-завтра можуть поповнити низку збанкрутілих фінансових установ. Тому можна сміливо припустити, що після посилення зазначених обмежень з’являться нові або ускладняться існуючі схеми обходу, і загальний ефект виявиться нульовим.

Певні переваги дане нововведення може принести для банків, серед яких збільшення залишків коштів на клієнтських рахунках, підвищення обсягу доходів за рахунок тарифів за перерахування і зняття грошових коштів з рахунків, розширення клієнтської бази. Однак в умовах триваючої стагнації банківського сектора і дефіциту капіталу багатьох банківських установ такі вигоди навряд чи можуть стати вирішальними.

НБУ в своєму інформаційному повідомленні вказує, що дане рішення повністю відповідає міжнародному досвіду, і як приклад наводить Францію, Бельгію, Португалію, Італію, Іспанію і Грецію, які також встановили граничні суми розрахунків готівкою, і при цьому є досить успішними в економічному плані. У відповідь можна не лише навести анітрохи не менший список країн, де таких обмежень немає (наприклад, Німеччина, Австрія, Фінляндія, Швеція, Словенія та ін.) і які при цьому можуть похвалитися набагато стійкішим станом банківської сфери, ніж Україна, але і підкреслити, що ефективність такого заходу буде високою лише при досягненні відповідного рівня розвитку системи безготівкових розрахунків, що характерний для західних країн, але аніяк не для України.

Той факт, що в обігу перебувають великі суми готівки, свідчить перш за все про недовіру населення до банківської системи в цілому (що не дивно, з урахуванням “банкопаду” останніх трьох років), і адміністративними заходами це положення не виправити. У ситуації, коли в будь-який момент власник банківського рахунку може зіткнутися з неможливістю зняти гроші зі свого рахунку або здійснити необхідну трансакцію, коли значна частина винагороди виплачується як і раніше готівкою, привабливість розрахунків “кешем” є беззаперечною. Також можна припустити, що в умовах триваючої девальвації гривні і підвищення цін штучне стимулювання регулятором безготівкових розрахунків може привести до подальшого зменшення торгового обороту.

 
© 2019 Ілляшев та Партнери / Мобільна версія