укр eng рус est

Публікації

Останні новини
Відгуки
Chambers Europe

«Нещодавно фірма провела консультування з низки фармацевтичних справ. Багато хто погоджується, що ця команда «рухається в правильному напрямку, особливо вражає її робота у фармацевтичній галузі».

 

«Рейдери» в рядах профспілок: як керівнику зберегти здоровий глузд і репутацію

09.10.2018

Валерія Гудій, юрист

В силу закону профспілки мають певний імунітет, свого роду недоторканність і незалежність від будь-кого: від державних органів та органів місцевого самоврядування, від роботодавців, від інших громадських організацій, політичних партій. Закон «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» (надалі – Закон) прямо передбачає, що втручання у статутну діяльність профспілок, їх організацій та об’єднань забороняється. Це надає широке поле для діяльності, про яку мало хто здогадується, і ще менше – говорить вголос.

Фінансова сторона медалі

Відповідно до Закону, профспілки діють у різних статусах – первинному, місцевому, обласному, регіональному, республіканському і всеукраїнському.

Первинні профспілкові організації, в основному, діють в межах одного підприємства. Така профспілка може бути створена як самостійна особа або як ланка в структурі всеукраїнського профспілкового гіганта. Заснувати основну профспілку можуть будь-які громадяни України, «відчувши бажання захищати трудові, соціально-економічні права та інтереси своїх колег».
Безумовно, реального бажання «захищати трудові, соціально-економічні права та інтереси своїх колег» може і не бути, проте створити профспілку і почати збирати членські внески можна.

Розмір членських внесків встановлюється профспілкою самостійно або вищою профспілковою організацією. Чим більше членів профспілки, тим, відповідно, більше членських внесків отримує профспілка. Крім того, профспілка може отримувати пожертвування від громадян і підприємств. Роботодавець теж бере участь: відповідно до Закону, роботодавець зобов’язаний відраховувати не менше 0,3% фонду оплати праці первинним профспілковим організаціям на «культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу». У колективних договорах сума відрахувань може бути встановлена й більша.

Що це означає?

Наприклад, підприємство, на якому працевлаштовані 50 осіб з мінімальною зарплатою 7 000 гривень на місяць, відрахує за рік мінімум 12 600 гривень профспілці. А ось підприємство, на якому працевлаштовані 1 000 осіб із зарплатою тих же 7 000 гривень, віддасть профспілці мінімум 252 000 гривень. На підприємстві з 10 000 чоловік відрахування профспілці, за зазначених умов, складуть мінімум 2 млн 520 тис. гривень. А оскільки профспілки – це неприбуткові організації, в основному, вони не є платниками податку на прибуток. Отже, отримавши гроші, можна розпоряджатися ними на свій власний розсуд (безумовно, в рамках законної профспілкової діяльності), адже все одно ніхто не перевірить – тільки свої ж ревізійні органи.

Це робить великі підприємства привабливими об’єктами для «рейдерства».

Кину роботу, піду у профспілку

Профспілкам і членам їх виборних органів закон надає особливі права і гарантії з метою захисту їхньої діяльності. Однак існує можливість застосувати такі особливі права і гарантії трохи по-іншому.
Наприклад, припинення роботодавцем трудових відносин з працівником, обраним до складу виборного органу профспілки, навіть якщо на те є законні підстави, може привести до плачевних результатів.

Такий співробітник – член виборного органу профспілки – може бути звільнений, проте з великою ймовірністю можна стверджувати, що в судовому порядку він буде відновлений на колишній посаді, а роботодавець понесе не лише матеріальні збитки, але й репутаційні. Більш того, після набрання рішенням суду чинності профспілкові органи мають право вимагати розірвання трудового договору з керівником підприємства, підписується звільнення, – за нібито порушення законодавства про працю та про колективні договори.

Навіть якщо керівник підприємства не допускає «порушень законодавства», профспілковий орган все одно може зажадати від власника його звільнення. Якщо немає причини – її ж можна придумати або створити, скориставшись, наприклад, недостатньою обізнаністю юриста підприємства в діяльності профспілок.

Уже у процесі спору і боротьби за своє місце, керівник підприємства забуде, на якому етапі стався збій у захисті його інтересів та інтересів компанії, якою він керує. Профспілка ж буде «на висоті», поширюючи інформацію про порушення прав трудящих і підвищуючи свій рейтинг серед інших працівників.

Рядовим членам профспілок, які не входять до складу виборних органів, Закон також пропонує переваги. Наприклад, без згоди профспілки, членом якої є працівник, роботодавцю може бути складно припинити з ним трудові відносини.

Наприклад, працівник не з’явився на роботі, у роботодавця є підтвердження факту прогулу, при цьому працівник є членом профспілки. Роботодавець подає інформацію із зібраною документацією до профспілки з проханням дозволити звільнити порушника і отримує у відповідь «ні». Своє «ні» профспілка обґрунтовує просто і лаконічно: «Звільнення суперечить трудовому законодавству».

Далі схема досить проста: працівник, якого нібито необґрунтовано звільнили, звертається до суду для захисту своїх «порушених» прав, профспілка виступає на захист його інтересів, і часто суд ухвалює рішення на користь такого працівника – відновлює звільненого на посаді та присуджує належний йому середній заробіток за весь період вимушеного прогулу. Роботодавець знову несе матеріальний та репутаційний збиток.

Будьте уважні

У Єдиному державному реєстрі судових рішень розміщена Постанова Верховного Суду від 01.02.2018 року у справі №501/2511/15-ц, в якій Верховний Суд підтримав висновки касаційного суду попередніх років, –

«… суди повинні з’ясувати, чи містить рішення профспілкового органу про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору правове обґрунтування такої відмови, не даючи при цьому оцінку обґрунтованості самого рішення…».

Профспілки можуть сміливо маніпулювати зазначеною позицією суду. У наведеному вище прикладі профспілка займе позицію, що обґрунтувала свою відмову, а суд не має права вдаватися в суть обґрунтованості відмови. Яке рішення ухвалить суд у конкретній справі залежатиме, в тому числі, і від кваліфікації юристів, залучених роботодавцем для представництва інтересів підприємства.

Від себе особисто, рекомендую роботодавцям бути гранично уважними у відносинах з профспілками, саме юридично уважними. Адже особи, які перешкоджають здійсненню права громадян на об’єднання у профспілки, а також посадові та інші особи, винні в порушенні законодавства про профспілки, які своїми діями або бездіяльністю перешкоджають законній діяльності профспілок, їх об’єднань, несуть дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність.

За умисне перешкоджання законній діяльності профспілок або їх органів фізична особа може бути покарана виправними роботами на строк до двох років або позбавленням волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Цей матеріал не ґрунтується на діяльності будь-якої конкретної організації –роботодавця або профспілки. Автор жодним чином у своїх міркуваннях не бажає нікого звинуватити або викрити в будь-чому, а просто висловлює свої думки щодо чинного законодавства України, застосування законодавства на практиці та можливостей, які виникають в однієї чи іншої сторони в рамках відносин «роботодавець-профспілка».

 
© 2018 Ілляшев та Партнери / Мобільна версія