укр eng рус est

Публікації

Останні новини
Відгуки
Chambers Europe

«Нещодавно фірма провела консультування з низки фармацевтичних справ. Багато хто погоджується, що ця команда «рухається в правильному напрямку, особливо вражає її робота у фармацевтичній галузі».

 

Спірне питання

03.04.2017

Олена Омельченко, юрист, керівник практики міжнародної торгівлі ЮФ «Ілляшев та Партнери»
Джерело: Юридична практика

Деякі розвинені країни висловлювали свою стурбованість про можливе лобіювання Україною великих тютюнових компаній, що негативно впливало на її імідж

Україна активно використовує своє право врегулювання спорів в СОТ у порівнянні з іншими країнами

Членство країни в СОТ передбачає не лише дотримання взятих на себе зобов’язань, а й можливість використовувати найважливіший інструмент захисту своїх інтересів – систему врегулювання спорів СОТ. Важливість цього інституту полягає в незалежному процесі, який дозволяє країнам досягти дотримання балансу, забезпечити прозорість і дотримання зобов’язань країн-членів СОТ, а також стримує країни від ведення торгових воєн.

Разом з цим, система врегулювання спорів в СОТ переживає «складний час» у зв’язку з нещодавно підготовленим Адміністрацією Президента США і відправленим в Конгрес Порядку національної торгової політики на 2017 рік. У ньому чітко визначається, що правила СОТ не поширюються на американців і США буде «агресивно» захищати суверенітет своєї країни в рамках гасла «Америка – понад усе!». Безумовно, вона викликає певні занепокоєння, оскільки вперше існує серйозна загроза нанесення непоправної шкоди найважливішому світовому механізму врегулювання торговельних спорів. Багато міжнародних експертів стверджують, що наслідки реалізації такої політики складно піддаються уяві, але однозначно вже зрозуміло, що вона безсумнівно викличе аналогічну реакцію інших країн і це може привести до хаосу в міжнародній торгівлі.

Досвід країн

Умовно весь процес розгляду спорів можна розділити на чотири етапи: 1) міжурядові консультації, 2) розгляд спору групою експертів, 3) розгляд спору в апеляційному органі і 4) виконання рішення. Тривалість спорів становить в середньому близько 3-5 років. Таким чином, найбільш конструктивним способом вирішення розбіжностей є досягнення домовленостей під час консультацій.

Незважаючи на це, станом на 1 березня 2017 року врегулювання спорів в СОТ було внесено 522 справи. Частіше за всіх цей механізм використовують США і ЄС. Наприклад, США в ролі позивача виступили 114 раз, а в якості відповідача – 129, третьої сторони – 137. Європейський Союз в якості позивача – 97, а в якості відповідача – 84, третьої сторони – 162.

Участь в такій кількості спорів в більшій мірі обумовлено активною позицією урядів, які відстежують порушення їх зовнішньоторговельних інтересів і оперативно опрацьовують питання з бізнесом. Крім усього іншого, юридичний ринок цих країн досить розвинений, і має безліч юридичних фірм, які тривалий час практикують право СОТ, що дозволяє своєчасно надавати консультації бізнесу і державі при підготовці до процесу.

З пострадянських країн-членів цієї організації Вірменія, Киргизія, Казахстан і Молдова мають незначний досвід. Однак Російська Федерація за незначний період членства встигла подати п’ять позовів, виступити відповідачем у семи справах і зарезервувати право третьої сторони в 33 справах.

Україна також активно використовує механізм врегулювання спорів СОТ, і в цілому за час членства виступила в якості позивача в п’яти справах, а в якості відповідача – в трьох, третьою стороною – в 15.

Огляд спорів

Першим і поки що єдиним позитивним досвідом України щодо врегулювання спору в СОТ можна вважати справу DS411 «Вірменія – заходи, що впливають на імпорт і внутрішні продажі цигарок і алкогольних напоїв», яка завершилася на рівні консультацій. В результаті – Вірменія зняла дискримінаційний збір.

Другою спробою був розв’язок спірного питання про стягнення Молдовою екологічного збору DS421 «Молдова – заходи, що впливають на імпорт і внутрішній продаж товарів (екологічний податок)». Справа не просунулася далі запиту про створення групи експертів через те, що Молдова висунула зустрічний позов до України щодо дискримінаційного оподаткування імпортованої алкогольної продукції. Спір залишився неврегульованим.

Однією з найгучніших справ в СОТ, в яких брала участь Україна, – це DS434 «Австралія – заходи, що стосуються торгових марок і вимог до типової упаковки тютюнових виробів». Спочатку Україна була заявлена позивачем, але в червні 2015 року була змушена призупинити свою участь під тиском антитютюнового руху та відсутності економічного інтересу. Більш того, деякі розвинуті країни на двосторонніх зустрічах висловлювали свою стурбованість про можливе лобіювання Україною великих тютюнових компаній, що негативно впливало на її імідж.

У 2017 році очікується рішення Групи експертів у справі DS493 «Україна – антидемпінгові заходи щодо аміачної селітри з Росії», в якій заперечується застосування антидемпінгових мит на імпорт аміачної селітри. Особливість справи – вперше проведене Міністерством економічного розвитку і торгівлі України (Мінекономрозвитку) коригування ціни на газ в рамках антидемпінгового розслідування щодо імпорту добрив з РФ. За результатом розслідування Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі застосувала антидемпінгове мито на рівні від 20 до 36%. Росія вважає, що мита повинні бути переглянуті, і стверджує, що Україна порушила ряд статей Антидемпінгового угоди СОТ. Не виключено, що Україна програє цю суперечку і буде змушена скасувати антидемпінгове мито, як в 2015 році скасувала захисне мито на імпорт легкових автомобілів. У справі DS468 «Україна – спеціальні заходи щодо окремих видів легкових автомобілів» Японія змогла довести ряд порушень, які допустило Мінекономрозвитку в процесі розслідування і застосування захисних за
ходів. В результаті Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі скасувала мита. Дана справа поки що є єдиною поразкою України в СОТ

Майбутні прецеденти

Безумовно, участь в розгляді вимагає великих економічних, кадрових та інтелектуальних ресурсів. По суті, ринок юридичних послуг України з права СОТ тільки починає розвиватися. І в 2016 році був зроблений дуже важливий крок з боку Мінекономрозвитку. Міністерство ініціювало прийняття постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку забезпечення захисту прав та інтересів України в торгово-економічній сфері в рамках Світової організації торгівлі» та вперше за кошти державного бюджету здійснило закупівлю послуг однієї з відомих міжнародних юридичних фірм для представництва інтересів в СОТ в трьох нових справах проти Російської Федерації. Це важливий крок, що дає можливість розвитку ринку юридичних послуг в Україні і належного захисту інтересів країни і бізнесу в СОТ.

Перша справа, в якій юристи офіційно консультують Мінекономрозвитку України, – DS499 «Російська Федерація – Заходи щодо імпорту залізничного рухомого складу, стрілочних переводів та іншого залізничного обладнання». В рамках спору Україна стверджує, що нормативно-правові акти Митного союзу і РФ, а також окремі рішення РФ не відповідають положенням Угоди про технічні бар’єри в торгівлі і ГATT 1994 і вимагає привести законодавство у відповідність із зобов’язаннями, забезпечивши доступ до ринку. В даний момент справа знаходиться на розгляді групи експертів.

Зовсім недавно Україна зробила запит на створення групи експертів по другій справі DS512 «Росія – заходи щодо транзитного переміщення». Цей спір вкрай цікавий і прецедентний. Україна стверджує, що обмеження транзитного руху з боку РФ, обумовлене початком застосування положень зони вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом, несумісні зі зобов’язаннями Російської Федерації в СОТ і порушують принцип свободи транзиту. Найімовірніше, Російська Федерація буде виправдовувати свої дії інтересами національної безпеки.

Третій новий спір поки навіть не заслуховувався на консультаціях. Україна вивчає наявність підстав і очікується, що вже в першій половині поточного року зробить запит на консультації з Росією за цілою низкою торгових обмежень в торгівлі. Найімовірніше, мова піде про нетарифні бар’єри в торгівлі кондитерськими виробами, соками і шпалерами.

Таким чином, з упевненістю можна сказати, що в порівнянні з іншими країнами Україна активно використовує можливість захисту своїх інтересів на майданчику в Женеві, а юридична практика з права СОТ має підстави для подальшого розвитку в нашій країні.

 
© 2017 Ілляшев та Партнери / Мобільна версія