Дата публікації: 6 червня 2018
Володимир Захаров, керівник Московського офісу
Джерело: «Генеральний Директор»
Від чого вбереже стаття: від відповідальності за збитки компанії та порушення законодавства.
Генерального директора компанії призначають акціонери або учасники організації. Тому директор, здавалося б, повинен діяти в інтересах власників. Це так доти, доки інтереси власників не порушують законодавство і не стосуються прав інших осіб.
В основному вимоги власників стосуються схем з майном компанії, взаємин з банками, з податковими та іншими органами перевірки. Навіть якщо вигоду отримує власник, за порушення законодавства відповідає в першу чергу директор. Наприклад, за ухилення компанії від сплати податків.
Той факт, що директор як найманий працівник виконував волю акціонерів, які отримали дохід від несплачених податків, не звільнить його від відповідальності. Не допоможе в такому випадку навіть правильно оформлене рішення загальних зборів учасників або акціонерів.
Розберемо декілька поширених вимог власників, які здаються директорам безпечними.
Продаж частки за заниженою ціною
У 2013 році ВАС роз’яснив, що директор може відповідати за збитки, навіть якщо його дію схвалили на загальних зборах учасників або акціонерів (п. 7 Постанови Пленуму ВАС від 30.07.2013 р., № 62).
Приклад
Компанією володіли два учасники, по 50 відсотків кожен. Після того як один з акціонерів вийшов з товариства, інший вирішив продати його частку за 7,5 тис. руб. Фактично частка коштувала кілька десятків мільйонів рублів. Найманий директор, отримавши вказівку власника, уклав договір купівлі-продажу.
Через кілька років компанія, вже з новим директором, пред’явила позов про стягнення збитків з попереднього директора. Його звинувачували в укладенні невигідної для товариства угоди. Посилання директора на те, що він виконував рішення учасника товариства, йому не допомогли. У підсумку з директора стягнули 5 млн руб. (Постанова Арбітражного суду Західно-Сибірського округу від 19.05.2017 р., № Ф04-936/2017 у справі № А45-14058/2016).
Продаж майна компанії родичам
Закон допускає продаж майна компанії акціонерам, їх родичам або підконтрольним їм фірмам. Такі угоди розглядаються як угоди із зацікавленістю і повинні бути схвалені загальними зборами учасників. Якщо директор укладає подібну угоду, він повинен пам’ятати, що відповідає не тільки перед компанією та її власниками, а й перед кредиторами.
Небезпечно проводити операції із зацікавленістю в період, коли компанія зазнає фінансових труднощів, навіть якщо директор підписує договір купівлі-продажу зі схвалення всіх учасників.
Якщо компанія збанкрутує і не зможе розплатитися з кредиторами, то до субсидіарної відповідальності притягнуть директора. Йому доведеться розплачуватися за борги за рахунок своїх коштів у тому випадку, якщо у фірми не вистачить майна для погашення заборгованості.
20 млн руб. заплатив директор за продаж майна компанії, коли та була на межі банкрутства
Приклад
Директор, за згодою єдиного акціонера, продав автомобільну техніку, яка належала компанії. Причому техніку продали особам, афілійованим з акціонером. Незабаром компанія збанкрутувала і не змогла розрахуватися з кредиторами, а також сплатити всі податки.
Після процедури банкрутства директора та акціонера притягли до субсидіарної відповідальності. З них стягнули понад 20 млн руб. Суд вирішив, що угода із зацікавленістю привела до збитків компанії і завдала шкоди кредиторам. Той факт, що директор продавав майно товариства за згодою акціонера, в суді не допоміг (Постанова ФАС Уральського округу від 03.04.2014 р. у справі № А07-17182/2010).
Порука за організацію
Загалом, у поруці директора за організацію немає нічого незаконного. Порука – це стандартна умова для отримання банківських кредитів.
Однак якщо директор виступає поручителем, то, відтак, з нього можна стягнути всю суму боргу. Якщо директор не виступає власником бізнесу, краще утриматися від поруки. Якщо на поруці наполягає банк, то спочатку оцініть ризик того, що компанія не поверне кредит.
17 млн руб. стягнули з директора як з поручителя після припинення договору
Приклад
Банк видав кредит компанії, поручителем якої виступив директор. У договорі була умова: порука припиняється після закінчення трудових відносин директора з компанією. Директор звільнився. Пізніше компанія прострочила виплати за кредитом і банк подав позов до колишнього директора про стягнення з нього боргу.
Верховний суд зазначив, що передбачена договором умова не може бути підставою для припинення поруки. В результаті, звільнення директору не допомогло — з нього стягнули борг у розмірі 17 млн руб. (Ухвала Судової колегії в цивільних справах ВС від 05.12.2017 р., № 9-КГ17-14).
Порушення трудового законодавства
Власники часто намагаються заощадити на системах пожежної сигналізації або пожежогасіння, на спецодязі та засобах індивідуального захисту, обов’язкових медоглядах.
Щоб привернути увагу інспекції з питань праці достатньо однієї скарги від працівника або легкого нещасного випадку на виробництві. Під час проведення розслідування всі порушення швидко виявлять. Не варто економити, якщо справа стосується життя і здоров’я людей.
Відповідати за всі порушення доведеться генеральному директору. У кращому випадку він відбудеться штрафом, але йому також може загрожувати дискваліфікація або навіть кримінальна справа.
В окремих випадках краще піти на конфлікт, аніж ризикувати особистою безпекою
Приклад
На прохання власника генеральний директор з метою економії не направляв працівників на періодичний медичний огляд. На виробництві стався легкий нещасний випадок — бетонник зламав кілька пальців.
Під час розслідування інспектори з праці виявили порушення статей 212, 213 ТК. У ході перевірки з’ясувалося, що директор уже здійснював таке порушення. В результаті суд постановив дискваліфікувати директора на рік, той залишився безробітним (Постанова ВС від 25.02.2015 р. у справі № 29-АД15-1).
Поради директору
Перш ніж виконувати вимоги власника бізнесу, оцініть можливі ризики для себе. Чи не притягнуть вас до відповідальності за несумлінність? Якщо директор бачить, що угода спричинить збитки для компанії, він може відмовитися від її укладення, навіть не дивлячись на пряму вказівку власників. В окремих випадках краще піти на конфлікт, ніж ризикувати особистою безпекою.
Усе залежить від того, як саме вибудувані відносини між власниками і директором. Іноді директор може переконати власників бізнесу відмовитися від дій, які порушують права кредиторів або інших учасників компанії.
Варто пам’ятати, що частіше саме власник збагачується за рахунок незаконних дій. Наприклад, обманюючи кредиторів і виводячи активи. У той час як генеральний директор — ні. Але його відповідальність це не зменшує.