укр eng рус est

Публікації

Останні новини
Відгуки
Chambers Europe

«Нещодавно фірма провела консультування з низки фармацевтичних справ. Багато хто погоджується, що ця команда «рухається в правильному напрямку, особливо вражає її робота у фармацевтичній галузі».

 

Введення автоматичного обміну фінансовою інформацією в Україні в 2020 році: як підготуватись бізнесу до першого обміну?

05.03.2019

Бец Ніна, юрист

Джерело: EBA

Сьогодні одним із питань на порядку денному є питання щодо того, чи приєднається Україна до CRS стандарту (Common Reporting Standard) та чи буде, все-таки, здійснено перший автоматичний обмін про фінансові рахунки нерезидентів за міжнародним стандартом в 2020 році.

Згідно з даними ОЕСР, 49 держав-учасниць вже здійснило перший обмін фінансовою інформацією в 2017 році, в 2018 році до них приєдналися ще 4 юрисдикції, а в 2019-2020 роках планують здійснити обмін ще 3 нових юрисдикції. Отже, загалом, згідно з офіційною інформацією, учасниками CRS стандарту є 56 держав, України серед них не зазначено.

Що необхідно для того, щоб мати можливість здійснити перший обмін в 2020 році?

Для того щоб отримати можливість брати участь в автоматичному обміні, Україна повинна здійснити обов’язкову умову, а саме: підписати Багатосторонню угоду ОЕСР про співпрацю між компетентними органами з питань автоматичного обміну інформацією.

Потім, для активації обміну повинна:
• адаптувати своє внутрішнє законодавство;
• підписати низку двосторонніх угод з конкретними юрисдикціями, які також виявлять бажання обмінюватись інформацією з Україною;
• повідомити про початок обміну Секретаріат ОЕСР.

Для того щоб інші держави-учасники виявили бажання обмінюватися інформацією з Україною, наша країна повинна гарантувати надійність збереження інформації, отриманої в рамках обміну. Адже йдеться про розкриття банківської таємниці, котра в жодному разі не може бути розкрита загалу.

Що фактично було здійснено Україною?

Починаючи з 2017 року, Україна декларує своє прагнення приєднатись до CRS стандарту.

25 травня 2017 року до Верховної ради України було подано проект Закону “Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо міжнародного автоматичного обміну інформацією з податкових питань)”. Цей проект закону досі залишається не прийнятим.

Після того була ще низка законопроектів, які частково стосувались імплементації CRS стандарту в національне законодавство і які також залишаються неухваленими.

Останнім документом, що стосується цього питання, було Розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року “Про схвалення концептуальних напрямів реформування системи органів, що реалізують державну податкову та митну політику”.

У зазначеному розпорядженні, знову ж таки, тільки декларується намір підписання міжнародної угоди MCAA CRS, багатосторонніх угод про співпрацю компетентних органів з питань автоматичного обміну інформацією за стандартом CRS, а також виконання всіх зобов’язань щодо налагодження та виконання автоматичного обміну фінансовою інформацією.

Якщо проаналізувати ті дії, які були вчинені нашою державою, то можна помітити, що вони мають суто декларативний характер. Також зважаючи на той факт, що мало хто з громадян ЄС володіє банківськими рахунками в Україні, в зв’язку з чим обмін з Україною не є пріоритетним завданням для цих держав, можна було б зробити висновок, що перший обмін з Україною буде не зовсім скоро.

Все було б так, якби не приклад Росії, котра приєдналась до обміну в 2018 році і з якою зголосились обмінюватись інформацією досить значний перелік держав, серед яких також Швейцарія та Кіпр, фінансові інститути котрих навряд чи зацікавлені в передачі банківської таємниці податковим органам РФ.

Зважаючи на той факт, що вже навіть більшість офшорних юрисдикцій приєднались до CRS стандарту, а також беручи до уваги, що ОЕСР активно бореться зі зменшенням юрисдикцій, котрі не є учасниками CRS обміну, то найближчим часом для того, щоб не опинитись в чорному списку міжнародної спільноти, Україні, все-таки, доведеться підписати Багатосторонню угоду про співпрацю між компетентними органами з питань автоматичного обміну інформацією.

Більше того, варто зазначити, що 9 березня 2018 року ОЕСР ухвалила правила обов’язкового розкриття інформації щодо податкової оптимізації і офшорних структур в рамках CRS. Ці правила зобов’язують корпоративних агентів, брокерів, страхові та аудиторські компанії надавати податковим органам інформацію про всі можливі способи уникнення CRS, приховування чи викривлення інформації про бенефіціара, що стали відомі їм під час їх роботи з конкретним клієнтом. Відповідальність за недотримання цих правил встановлюється законодавством кожної держави самостійно.

Кого торкнеться перший CRS обмін

Відповідно до умов стандарту банки збирають інформацію про фінансову діяльність за індивідуальними рахунками фізичних осіб-нерезидентів, корпоративними рахунками компаній-нерезидентів та передають її податковим органам своєї країни, які вже направляють цю інформацію автоматично у країну податкового резидентства власника такого рахунку.

Об’єм інформації, що передається

Щодо індивідуальних рахунків фізичних осіб передається такий об’єм інформації: ім’я та прізвище бенефіціара, адреса в країні резидентства, номер платника податків, дата і місце народження, номер рахунку, залишок за рахунком на кінець звітного періоду, валова сума доходів від відповідних фінансових активів, виплачених в звітний період, валова сума доходів від продажу відповідних фінансових активів, виплачених в звітний період.

Особливістю обміну щодо корпоративних рахунків є те, що в країну резидентства бенефіціара передають відомості тільки щодо рахунків тих компаній, дохід котрих більше ніж на 50% складають пасивні доходи (дивіденди, проценти, роялті і т.д.). Об’єм інформації є ідентичним об’єму інформації, що передається за індивідуальними рахунками (тільки до нього ще додаються відомості про саму компанію).

Інформація щодо корпоративних рахунків компаній, дохід котрих більше ніж на 50% складають активні доходи (доходи, що безпосередньо пов’язані з діяльністю компанії), підлягає передачі тільки в країну податкового резидентства компанії. Відомості щодо бенефіціара компанії-власника рахунку не входять в об’єм інформації, що передається.

Слабкі місця CRS

Звичайно, у CRS стандарту є свої слабкі місця, з якими ОЕСР активно бореться та все ще не може до кінця побороти.

Неналежні AML процедури, небажання деяких держав приєднатись до стандарту, а також можливість зміни податкового резидентства – це ще не весь перелік способів уникнення автоматичного обміну фінансовою інформацію.

19 лютого 2018 року ОЕСР почала публічні обговорення про неналежне використання програм “Резидентство/громадянство за інвестиції” (інвестиційні програми RBI/CBI). В публічному обговоренні мова йшла про: оцінку використання інвестиційних програм в підриві CRS, визначення типів інвестиційних програм з найбільшим ризиком шкідливості для CRS, рекомендації фінансовим інститутам щодо боротьби з неналежним проведенням процедур Due Diligence всіх клієнтів, подальші кроки ОЕСР в боротьбі зі зловживаннями використання інвестиційних програм. Можливо, в майбутньому ОЕСР вдасться усунути цей фактор, що носить загрозу для успішного використання CRS стандарту, але поки все так і закінчилось публічним обговоренням, що не заважає деяким країнами продовжувати успішно надавати резидентство за інвестиції.

Для того щоб CRS обмін не застав власників іноземного бізнесу зненацька, необхідно провести відповідні підготовчі заходи, котрі не дозволять опинитись в незручному становищі з податковими органами.

 
© 2019 Ілляшев та Партнери / Мобільна версія