укр eng рус est

Публікації

Останні новини
Відгуки
Chambers Europe

«Нещодавно фірма провела консультування з низки фармацевтичних справ. Багато хто погоджується, що ця команда «рухається в правильному напрямку, особливо вражає її робота у фармацевтичній галузі».

 

Як розвивати публічні держзакупівлі

26.12.2017

Андрій Литвин , Адвокат, керівник Харківського офісу

Джерело: НВ Бізнес

З початку реального реформування системи державних закупівель в Україні пройшло не так вже й багато часу.

При цьому, не полишає стійке відчуття того, що правила гри в цій системі почали змінюватися, а старі схеми перестали діяти.

Не дивно, що закупівлі стали більш прозорими і конкурентними, адже кожен може зайти на платформу ProZorro і побачити, яку продукцію купують державні підприємства, скільки коштує той чи інший продукт і хто продає товар, а також отримати багато іншої корисної інформації. Щоб залишатися ефективною, будь-яка система повинна розвиватися, або на неї чекає крах. Ця теза вірна і для системи державних закупівель.

Черговим витком розвитку публічних закупівель може стати посилення моніторингу закупівель, що передбачено в проекті Закону України Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деякі закони України щодо здійснення моніторингу закупівель №4738-д.

Як же може змінитися моніторинг закупівель з прийняттям згаданого законопроекту?

Перш за все, зміниться сама суть моніторингу закупівель. Фактично, відбувається розширення поняття “моніторингу закупівель”. Відтепер метою моніторингу буде не спостереження і аналіз інформації, а саме запобігання Госаудитслужбою порушень законодавства в сфері закупівель. Чітке закріплення цієї мети на законодавчому рівні є дуже важливим і усуває ряд прогалин. Так, у разі виявлення Госаудитслужбою в процесі моніторингу порушень законодавства про закупівлі, служба зможе відреагувати до закінчення процедури закупівлі, а у замовника буде можливість усунути допущені порушення і уникнути подальшої відповідальності.

Також встановлюється порядок здійснення моніторингу державних закупівель. У попередній редакції Закону “Про державні закупівлі” було положення, яке говорило про те, що порядок проведення моніторингу визначається центральним органом виконавчої влади, але такого порядку розроблено не було, внаслідок чого Госаудитслужба не могла належним чином виконувати покладені на неї функції моніторингу. Ця прогалина усувається прийнятим законопроектом.

У передбаченому проектом закону порядку встановлюються такі підстави для проведення моніторингу:

  • дані автоматичних індикаторів ризиків;
  • інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування;
  • повідомлення в засобах масової інформації;
  • ознаки порушень, виявлені Госаудитслужбою в інформації, опублікованій в електронній системі закупівель.

Цікавим є введення в систему моніторингу закупівель автоматичних індикаторів ризиків, до яких входитимуть критерії із заданими параметрами, за якими автоматично будуть визначатися підозрілі закупівлі. Введення таких індикаторів є досить прогресивним починанням, яке допоможе прискорити процес виявлення порушників. При цьому відкритим залишається питання, які саме критерії та параметри будуть використовуватися для виявлення підозрілих закупівель? На жаль, законопроект не дає відповіді на це, безумовно, важливе питання.

Слід також зазначити, що, згідно із законопроектом, моніторинг закупівель не проводиться з приводу відповідності тендерної документації положенням закону про заборону обмеження конкуренції та недискримінації учасників. Тобто, закупівлі з порушеннями частини 4 статті 22 Закону “Про державні закупівлі” не потраплятимуть в поле дії автоматичного індикатора ризиків та інших підстав для моніторингу, які передбачені в порядку.

Таким чином, про позитивний або негативний вплив згаданого вище законопроекту на систему державних закупівель можна буде сказати лише через деякий час. Адже, незважаючи на всю позитивність запропонованих змін, складно дійти остаточного висновку щодо того, як вони будуть здійснюватися на практиці і чи не створить таке посилення контролю негативний ефект на систему закупівель в цілому.

 
© 2018 Ілляшев та Партнери / Мобільна версія