укр eng рус

Content on this page requires a newer version of Adobe Flash Player.

Get Adobe Flash player

Останні новини
Відгуки
Chambers Europe

«Нещодавно фірма провела консультування з низки фармацевтичних справ. Багато хто погоджується, що ця команда «рухається в правильному напрямку, особливо вражає її робота у фармацевтичній галузі».

 

Прощавай, податку на прибуток! Чого очікувати від нової моделі оподаткування

04.09.2017

Галина Мельник, юрист ЮФ «Ілляшев та Партнери»
Джерело: Економічна правда

З 1 січня 2018 року в Україні планується введення податку на виведений капітал замість податку на прибуток. Як ця новація позначиться на бізнесі та економіці?

Ідея радикального реформування системи податку на прибуток була закладена в законі, який вносив “новорічні” зміни в Податковий кодекс.

Пункт 5 прикінцевих положень цього акту зобов’язав Кабмін до 1 липня 2017 року внести в парламент проект закону про впровадження податку на виведений капітал.

Намір впровадити цей податок з 1 січня 2018 року неодноразово висловлювали представники офіційних відомств.

Ідея введення податку на виведений капітал базується на так званій естонської моделі оподаткування прибутку.

В Естонії відсутній податок на прибуток. Податком за ставкою 20% оподатковується тільки розподіл прибутку (виплата дивідендів) без подальшого оподаткування такого прибутку на рівні одержувачів дивідендів.

До розподілу прибутку прирівнюється отримання доходу від приросту капіталу, наприклад, отримання суми понад номіналу частки при ліквідації естонської компанії, і в деяких випадках – виплати на офшорні компанії.

До моменту розподілу прибутку податок не застосовується, що дозволяє реінвестувати накопичений прибуток без податкових наслідків.

Очікується, що в українській версії податок на виведений капітал також буде застосовуватися тільки до розподіленого прибутку. Однак законодавцю доведеться прирівняти до оподатковуваного розподілу прибутку набагато більш широке коло операцій, щоб уникнути масових зловживань податковими пільгами.

Цілком очікувано, що до таких операцій будуть віднесені ті, які активно використовуються для мінімізації податкового навантаження.

Це можуть бути певні види виплат неплатникам податку на виведений капітал: платникам єдиного податку, до неприбуткових організацій, деяким нерезидентам, наприклад, пов’язаним з платником податків або зареєстрованим в низькоподаткових юрисдикціях.

Які ж цілі переслідує законодавець в даному випадку? Ймовірно, основна мета впровадження податку на виведений капітал закладена в назві закону, яким передбачено введення даного податку. Як випливає з назви, закон спрямований на поліпшення інвестиційного клімату в Україні.

Принцип справляння податку тільки в момент розподілу прибутку спрощує ведення податкового обліку, в першу чергу, за рахунок відсутності необхідності підтверджувати правомірність понесених витрат і сформованих збитків.

Завдяки цьому спрощується ведення обліку для цілей оподаткування, істотно звужується сфера податкового контролю і, відповідно, поле для потенційного конфлікту між фіскальними органами і платниками податків.

Більш того, платник податків отримує можливість вирішувати, коли він готовий сплатити податок – без необхідності робити це з певною періодичністю.

Це дає йому свободу для маневру і стимулює реінвестиції в українську економіку. У свою чергу, це повинно стимулювати надходження до держбюджету від інших податків – ПДВ і податку з доходів фізосіб, що застосовується до зарплати.

Також нова система може стати наступним кроком до припинення каналів сумнівної податкової мінімізації, тепер уже в сфері податку на прибуток, слідом за введенням системи електронного адміністрування ПДВ, яка покінчила з “відмиванням” ПДВ.

Очікується, що ці фактори повинні сприятливо позначитися на інвестиційній привабливості України в міжнародному рейтингу Doing business.

До основних мінусів впровадження податку на виведений капітал можна віднести зниження надходжень від податку на прибуток до держбюджету як мінімум на перших етапах впровадження системи. У довгостроковій перспективі її ефективність спрогнозувати важко, особливо з урахуванням тяжіння українського бізнесу до пошуку законодавчих лазівок для непрозорої податкової оптимізації.

Також існують побоювання, що зі скасуванням податку на прибуток в класичному розумінні Україна може здобути славу своєрідного офшору. Це навряд чи позитивно позначиться на її міжнародному іміджі, особливо з урахуванням того, що Україна, на відміну від Естонії, не є країною ОЕСР і не входить до ЄС.

Введення податку на виведений капітал потребує вирішення низки питань: про долю збитків, накопичених платниками податків до введення податку, про співвідношення податку з податком з джерела і податком з доходів фізосіб щодо розподіленого прибутку, про доцільність збереження авансового внеску при виплаті дивідендів, про періодичність подання звітності, про долю третьої групи єдиного податку, про порядок застосування системи до неприбуткових організацій.

Очевидно, що для ефективної роботи податку на виведений капітал буде потрібно комплексне реформування всієї системи оподаткування України, а також вдосконалення і лібералізація валютного регулювання.

 
© 2017 Ілляшев та Партнери / Мобільна версія