укр eng рус est

Публікації

Останні новини
Відгуки
Chambers Europe

«Нещодавно фірма провела консультування з низки фармацевтичних справ. Багато хто погоджується, що ця команда «рухається в правильному напрямку, особливо вражає її робота у фармацевтичній галузі».

 

Податок на виведений капітал: як це повинно працювати?

30.01.2018

Галина Мельник, юрист ЮФ «Ілляшев та Партнери»

Джерело: Цензор

Ідея запровадити податок на виведений капітал була закладена ще в Законі України від 21.12.2016 року. Проте станом на грудень 2017 року цей документ все ще не внесений до Парламенту у ролі законодавчої ініціативи, як цього вимагав вищезгаданий Закон.

Законом «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні» Кабінету Міністрів України пропонувалося до 01.07.2017 року розробити і внести до Верховної Ради України законопроект про запровадження податку на виведений капітал.

Справді, відповідний проект був розроблений, опублікований на сайті Міністерства фінансів України, і в жовтні цього року був схвалений Кабміном.

Навколо наслідків введення цього податку розгорілася палка дискусія. Президент пообіцяв бізнесу впровадити податок на виведений капітал вже у 2018 році.

При цьому сам Мінфін (розробник законопроекту) зазначив, що хоча цей податок в цілому повинен стимулювати бізнес реінвестувати зароблені гроші у виробництво і розвиток, у перший рік роботи такий податок призведе до втрат державного бюджету в сумі 26 млрд грн, а місцевих бюджетів – 5,4 млрд грн.

Більш того, Мінфін оприлюднив довідку щодо відповідності законопроекту про податок на виведений капітал зобов’язанням України у сфері євроінтеграції, яка критикує подібну новацію.

У цій довідці зазначено, що податок на виведений капітал суперечитиме обраній Україною стратегії протидії розмиванню податкових баз (плану BEPS).

Також довідка стверджує, що податок на виведений капітал не відповідає Типовій податковій конвенції ОЕСР, яка базується на класичній моделі оподаткування прибутку (станом на сьогодні діє в Україні і в більшості країн світу).

Отже, що ж представляє із себе податок на виведений капітал?

На відміну від класичної моделі податку на прибуток, за якої оподатковується різниця між доходами і витратами, податок на виведений капітал застосовується лише до певних вихідних платежів (до прибутку, виведеного у формі дивідендів, і прирівняних до нього операцій).

Таким чином, видаткова частина в її класичному розумінні втрачає значення, оскільки витрати не враховуються для визначення бази оподаткування.

При цьому питомої ваги в розрахунку податкового навантаження набувають операції з розподілу прибутку, які законопроект пропонує оподатковувати за ставками 5%, 15% і 20% (залежно від конкретного виду операції).

Податком за ставкою 5% пропонується оподаткувати виплату відсотків, комісій, штрафів та інших подібних платежів за позиками, отриманими від пов’язаних осіб-нерезидентів.

Податком за ставкою 15%, зокрема, пропонується оподаткувати виведення капіталу у формі дивідендів; у випадку продажу часток або виходу зі складу учасників чи ліквідації компанії – суму, що перевищує витрати учасника/акціонера на придбання участі (capital gain).

А також у разі виплат/повернення коштів зі спільної діяльності і довірчого управління – суму, що перевищує ту, яка була передана в спільну діяльність/довірче управління.

За ставкою 20% законопроект пропонує оподатковувати всі інші операції, прирівняні до виведення капіталу. До таких операцій, серед іншого, належать:

• виплата відсотків і комісій за позиками від осіб-нерезидентів, зареєстрованих у низькоподаткових юрисдикціях;
• виплата відсотків і комісій за позиками від пов’язаних нерезидентів, якщо сума боргових зобов’язань у 3,5 рази перевищує розмір власного капіталу позичальника;
• виплата фінансової допомоги неплатнику податку на виведений капітал (наприклад, фізичній особі, платнику єдиного податку);
• безкоштовна передача майна (товарів/робіт/послуг) неплатнику податку;
• нецільове витрачання коштів неприбутковими організаціями;
• придбання товарів/робіт/послуг у пов’язаних осіб, які використовують спрощену систему оподаткування;
• інвестиції за кордон;
• виплати на нерезидентів-принципалів за посередницькими договорами;
• виплати роялті;
• виплати у рамках контрольованих операцій, які не відповідають принципу «витягнутої руки».

Примітно, що в більшості випадків зазначені вище операції оподатковуються податком на виведений капітал лише в тому випадку, якщо виплати здійснюються на неплатника податку на виведений капітал.

Тобто, доки гроші циркулюють серед платників податку на виведений капітал, вони не оподатковуються.

При цьому присікаються можливості виведення коштів з бізнесу з істотною економією на податках, зокрема, у вигляді позик фізичним особам і видаткових операцій з платниками єдиного податку і пов’язаними нерезидентами.

Описаний вище механізм оподаткування виведеного капіталу втілює кардинально інший підхід до наповнення бюджету в порівнянні з тим, який існує зараз.

Нова модель оподаткування бізнесу базується на відкладеному позитивному ефекті для скарбниці: зниження податкового тягаря повинне стимулювати економіку, внаслідок чого в майбутньому очікується збільшення бюджетних надходжень.

Незважаючи на добрі наміри уряду, цілком логічними є побоювання бізнесу щодо того, що в разі введення податку на виведений капітал держава все ж вживатиме активних заходів для покриття нестачі бюджетних надходжень, яка очікується в перший час.

А це означає, що цілком виправдано очікувати скорочення видаткової частини бюджету (що, в тому числі, негативно позначиться на якості надання державою адміністративних послуг бізнесу), збільшення ставок інших податків і зборів та посилення донарахувань за результатами перевірок платників податків.

 
© 2018 Ілляшев та Партнери / Мобільна версія