укр eng рус est

Публікації

Останні новини
Відгуки
Chambers Europe

«Нещодавно фірма провела консультування з низки фармацевтичних справ. Багато хто погоджується, що ця команда «рухається в правильному напрямку, особливо вражає її робота у фармацевтичній галузі».

 

Заманити інвесторів. Як працюватиме закон про концесії

23.06.2018

Божко Іван , Адвокат, Арбітражний керуючий

Джерело: Ліга.Бізнес

Чи зможе новий закон про концесії залучити гроші в українську інфраструктуру

Для країн з економікою, що розвивається, якою є й Україна, критично важливі іноземні інвестиції. Для їх припливу важлива наявність певних економічних, політичних і соціальних умов, тобто складових елементів інвестиційного клімату.

Згідно зі статистичною інформацією Національного банку України, у 2017 році розмір чистих надходжень прямих іноземних інвестицій склав $ 1,8 млрд, що на 43,7% менше, ніж у 2016 році. Таке зниження пов’язують із уповільненням темпу проведення реформ, корупцією, політичною нестабільністю.
Зламати негативну тенденцію уряд вирішив за рахунок розширення практики державно-приватного партнерства (ДПП), ухваливши новий закон про концесії.

Що таке ДПП і навіщо воно потрібне

Це договір між державою та інвестором, за яким останній зобов’язується створити або відновити об’єкт нерухомості, інфраструктури і в подальшому передати його у власність держави, при цьому держава надає право такому інвестору експлуатувати об’єкт концесії протягом певного періоду і отримувати дохід від його експлуатації.

Укладення подібних договорів – досить ефективний спосіб залучення інвестицій, створення сучасної інфраструктури і нових робочих місць. Наприклад, у період з 1990 до 2009 року близько 1400 договорів ДПП, підписаних в ЄС, залучили фінанси інвесторів на суму близько 260 млрд євро. Про те, що саме концесії необхідно приділити найбільшу увагу, свідчить і той факт, що в Україні на неї припадає 82,5% всіх проектів такого співробітництва між державою та інвесторами.

Що нового у Законі «Про концесії»

Значно розширюється суб’єктний склад концесійних правовідносин. Так, серед нових учасників процедури будуть кредитори, міжнародні фінансові організації, які беруть участь в розробці техніко-економічного обґрунтування проектів (МБРР, ЄБРР, МБ та інші), незалежні експерти, які залучаються до роботи конкурсної комісії з правом дорадчого голосу, а також радники, які беруть на себе зобов’язання із надання послуг з розробки ТЕО проекту, конкурсної документації та інших послуг. Вважається, що нові учасники забезпечать об’єктивний і прозорий відбір концесіонерів, а самі проекти будуть ефективнішими.

Примітно, що для участі в концесії пропонується допустити іноземні компанії лише у формі об’єднань юридичних осіб приватного права (в той час як чинна редакція Закону «Про концесії» не забороняє нерезидентам самостійно виступати претендентом у концесійному конкурсі). Після виграшу в конкурсі вони зобов’язуються створити в Україні юридичну особу. У той же час передбачена низка обмежень щодо претендентів. Наприклад, до участі в конкурсі не допускаються юридичні особи, зареєстровані в офшорах, або в юрисдикції, що визнана Верховною Радою як країна-агресор, так само як і ті, бенефіціарами яких є резиденти країни-агресора.

Відтепер ініціювати пропозиції ДПП у формі концесії зможе не лише держава, а й приватні компанії.

Проводити тендер для вибору концесіонера тепер необов’язково. Нарівні з конкурсним відбором договори можна буде укладати через процедуру прямих переговорів. За задумом авторів, такий підхід сприятиме зростанню кількості об’єктів концесії і приверне більше зацікавлених у концесії компаній. У той же час, щоб уникнути зловживання позаконкурсною процедурою, вона допускатиметься лише у низці випадків, таких як забезпечення національної безпеки і оборони, можливості виконання робіт однією особою (у зв’язку з наявністю певних авторських прав, ноу-хау) або надходження концесійної пропозиції від чинного орендаря державного майна.

Серед інших змін необхідно відзначити зниження мінімального строку дії концесійного договору з 10 до 3 років, збільшення розміру реєстраційного внеску (замість діючої суми до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 8810 грн – пропонується сума до 500 мінімальних заробітних плат, або до 1,8615 млн грн) і детальне визначення критеріїв оцінювання фінансово-економічної частини конкурсних пропозицій. Також з ухваленням нової редакції закону про концесії потенційні концесіонери зможуть вести з концесієдавцем конкурентний діалог, у процесі якого формуватимуться технічні та якісні характеристики проекту, конкретні фінансові та юридичні рішення з їх реалізації, але це стосуватиметься лише інноваційних і великих комплексних проектів транспортної інфраструктури.

Законопроект пропонує піти на поступки потенційним інвесторам. Наприклад, дозволити фінансування концесійних проектів державою, зокрема, у вигляді надання плати за готовність об’єкта концесії (зараз від держави виплати можуть надаватися лише у формі дотацій для збиткових і низькорентабельних об’єктів, що мають важливе соціальне значення). Також сторони можуть вільно вибирати механізм вирішення спорів, у тому числі медіацію (спосіб вирішення конфліктів за участі третьої незалежної сторони. – Ред.), незобов’язальну експертну оцінку, національний, міжнародний або інвестиційний арбітраж.

У цілому положення законопроекту виглядають цікавими для вітчизняних і зарубіжних інвесторів і можуть відкрити нові перспективи у створенні і реалізації важливих інфраструктурних проектів та залученні іноземного капіталу в нашу країну. Основними об’єктами, які зацікавлять потенційних концесіонерів, швидше за все, будуть автомобільні дороги, морські порти і аеропорти, утилізація та переробка відходів, енергетична, соціальна та медична сфери.

 
© 2018 Ілляшев та Партнери / Мобільна версія