укр eng рус est

Публікації

Останні новини
Відгуки
Chambers Europe

«Нещодавно фірма провела консультування з низки фармацевтичних справ. Багато хто погоджується, що ця команда «рухається в правильному напрямку, особливо вражає її робота у фармацевтичній галузі».

 

Адвокатська таємниця: зберігати не можна розголошувати

25.01.2017

Ірина Кузіна, адвокат, керівник Харківського офісу ЮФ «Ілляшев та Партнери»
Джерело: Forbes.ua

В яких випадках адвокат може «ділитися» відомостями про клієнта, і до чого може призвести порушення адвокатської етики

Опальний екс-нардеп Олександр Онищенко розірвав договір зі своїм адвокатом Андрієм Циганковим. Про це він написав на своїй сторінці в Facebook. «У зв’язку з розголошенням Вами адвокатської таємниці, повідомляю Вам про розірвання раніше укладеного зі мною договору про надання правової допомоги. З цього моменту Ви більше не маєте права представляти мої інтереси у вирішенні будь-яких питань. При цьому Ви не звільняєтесь від обов’язку зберігати адвокатську таємницю», – повідомив він.

З огляду на суспільний резонанс, що супроводжує останнім часом всі події навколо персони Олександра Онищенка, і неоднозначність ситуації навколо поняття адвокатської таємниці, Forbes звернувся до адвоката Ірини Кузіної з проханням пояснити, що ж таке в сучасних реаліях адвокатська таємниця та адвокатська етика, і як ці поняття сполучаються з повсякденною діяльністю захисників.

Дотримання принципу конфіденційності – необхідна і найважливіша передумова довірчих відносин між адвокатом і клієнтом, без яких є неможливим належне надання правової допомоги, здійснення захисту та представництва (частина 1 статті 10 Правил адвокатської етики, затверджених З’їздом адвокатів України 17.11.2012 р).

Для клієнта важливо, щоб інформація, передана адвокату, не була розголошена стороннім особам, тим більше правоохоронним органам. Без довіри до адвоката інформація від клієнта буде неповною, консультація і стратегія захисту – неправильною. Розуміючи необхідність таких довірчих відносин, держава визнає і охороняє адвокатську таємницю.

Відповідно до закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (стаття 22), режим адвокатської таємниці поширюється на наступну інформацію:

• інформація про клієнта (навіть факт звернення клієнта до адвоката є таємницею);
• питання, за якими клієнт звертався за правовою допомогою (навіть якщо договір з адвокатом в результаті не укладено);
• зміст порад, консультацій, роз’яснень адвоката, складені ним документи (тому адвокатські досьє по справах клієнтів є захищеними);
• інформація, яка зберігається на електронних носіях (адвокатські досьє можуть також зберігатися в електронному вигляді);
• інші документи і відомості, отримані адвокатом під час здійснення адвокатської діяльності (тобто абсолютно вся інформація, яка стала відома адвокату в зв’язку з його статусом).

Клієнт може звільнити адвоката від обов’язку зберігати адвокатську таємницю – але тільки написавши про це письмову заяву. У разі виникнення спору між адвокатом і клієнтом адвокат має право розкрити адвокатську таємницю суду або дисциплінарній палаті, що розглядає справу, – однак далі цих інстанцій інформація також не поширюється.

Крім того, інформація про «відмивання» злочинних доходів, фінансування тероризму та розповсюдження зброї масового знищення може бути законно передана адвокатом в якості суб’єкта первинного фінансового моніторингу уповноваженому органу. Хоча про такі випадки мені не відомо. Проте, і на цей випадок Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури підготувала Методичні рекомендації (рішення ВКДКА від 17 червня 2011 року № VІ/6-230).

Для того щоб адвокатська таємниця була повністю захищена, законодавець заборонив доступ до адвокатських досьє навіть в інтересах розслідування злочинів, включаючи особливо тяжкі, а сам адвокат не може бути допитаний по справі клієнта ні за яких обставин.

Чи варто говорити, що розголошення адвокатської таємниці самим адвокатом суворо заборонено, – як законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», так і Правилами адвокатської етики?

Правила адвокатської етики – затверджений органом адвокатського самоврядування та обов’язковий для адвокатів України та іноземних адвокатів (допущених до практики в Україні) нормативний документ, що уточнює права і обов’язки адвоката, який встановлює етичні орієнтири його поведінки.

Порушення Правил адвокатської етики є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Також окремою підставою для цього є і розголошення адвокатської таємниці (пункти 3, 4 частини 2 статті 34 закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

При цьому розголошення адвокатської таємниці є підставою для накладення найбільш суворого дисциплінарного стягнення – позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України. На сайті Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури наведені рішення цього органу, з яких можна побачити практику дисциплінарних органів адвокатури – і вона однозначна: при доведеності вини адвоката в розголошенні адвокатської таємниці він втрачає свій статус.

Так, наприклад, за рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № V-009/2016 від 17 лютого 2016 року, позбавлений права займатися адвокатською діяльністю адвокат, який в листі суду повідомив, що причиною розірвання договору з клієнтом є те, що в діях його клієнта по кримінальному провадженню та цивільній справі «є ознаки злочину, передбаченого частиною 4 статті 190, статтею 358 КК України» . Аналогічну заяву адвокат направив і в правоохоронні органи. Показово, що КДКА Київської області застосувала більш м’яке покарання, яке ВКДКА визнала недостатнім, і застосувала найбільш суворе дисциплінарне стягнення.

З подібним рішенням ВКДКА неможливо не погодитися, оскільки простежується не тільки доведене розголошення адвокатської таємниці, а й очевидна шкода інтересам клієнта.

Важливо, що в разі позбавлення права займатися адвокатською діяльністю юрист ще протягом двох років не зможе почати повторну процедуру отримання адвокатського свідоцтва (частина 2 статті 6 закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Тому, в разі надходження заяви в регіональну кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури від постраждалого клієнта або будь-якої іншої особи, якій стало відомо про дисциплінарний проступок, дисциплінарне провадження може мати плачевний для адвоката результат.

Також клієнт може подати до адвоката цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди .

Кримінальний же кодекс за розголошення адвокатської таємниці відповідальності не передбачає – якщо відомості не підпадають, наприклад, під комерційну таємницю (стаття 232 Кримінального кодексу України).

Таким чином, адвокат, що розголосив адвокатську таємницю – у разі доведеності його вини – буде позбавлений свого статусу і ще протягом двох років не зможе повернутися до практики.

 
© 2018 Ілляшев та Партнери / Мобільна версія