укр eng рус est

Публікації

Останні новини
Відгуки
Chambers Europe

«Нещодавно фірма провела консультування з низки фармацевтичних справ. Багато хто погоджується, що ця команда «рухається в правильному напрямку, особливо вражає її робота у фармацевтичній галузі».

 

Майже як у ЄС. Позичальникам і банкам стане простіше жити

02.12.2016

Олександр Виговський, адвокат ЮФ «Ілляшев та Партнери»
Джерело: Економічна правда

15 листопада Верховна Рада прийняла довгоочікуваний Закон «Про споживче кредитування». Чому він суттєво може полегшити життя позичальників і кредиторів, і до чого це призведе.

Незважаючи на зниження обсягу нових споживчих кредитів, виданих банками за останні два роки, цей сегмент кредитного ринку має значний потенціал.

Його переваги очевидні не тільки для споживачів, яким далеко не завжди по кишені та чи інша побутова покупка, але і для банків, зацікавлених у наданні короткострокових кредитів на невеликі суми, тому що пов’язаний з ними кредитний ризик є невисоким.

Ідея реформувати сферу споживчого кредитування шляхом прийняття окремого законодавчого акту відповідає практиці більшості європейських країн.

Підписання Україною Угоди про асоціацію з ЄС, доповненням до якого потрібна імплементація законодавства ЄС про споживче кредитування протягом трьох років після підписання, також передбачає прийняття зазначеного Закону.

Що передбачає Закон?

Він спрямований на забезпечення захисту прав і законних інтересів як споживачів, так і кредиторів у сфері споживчого кредитування.

Такий підхід цілком виправданий: хоча традиційно споживачів прийнято вважати найменш захищеною стороною в даних правовідносинах, проте саме банк несе незрівнянно більші втрати у випадку дефолту позичальника.

Знайти баланс інтересів між споживачами і фінансовими установами — це те, що спробували зробити автори законопроекту.

Зокрема, його розробники відмовилися від включення до тексту норм, які були б обтяжуючими для банків. Наприклад, обмеження права стягнення вартості закладеного майна.

Також закон встановлює необхідність оцінки кредитором кредитоспроможності позичальника, враховуючи строк кредитування, суму кредиту, доходи споживача і ціль одержання кредиту, на підставі інформації, отриманої від споживача.

Якщо ж споживач не надав документи або інформацію про себе і своє фінансове становище відповідно до вимог законодавства і внутрішніх документів кредитора, банк має повне право відмовити такому споживачу в укладанні договору про споживчий кредит.

Зазначена норма захищає, насамперед, інтереси банків від невиправдано високого кредитного ризику за такими операціями.

Важливе значення для кредитора має можливість вимагати дострокове повернення кредиту у випадку порушення споживачем умов договору споживчого кредитування.

Закон передбачає, що у випадку затримки оплати частини кредиту або відсотків хоча б на один місяць, а кредиту, забезпеченого іпотекою, або кредиту на придбання житла – хоча б на три місяці, кредитор має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав.

При цьому кредитор повинен письмово повідомити споживача про таке порушення із зазначенням дій, необхідних для його усунення, і строку, протягом якого вони повинні бути здійснені.

Якщо кредитор вимагає дострокового повернення кредиту на вищевказаній підставі, у споживача є 30 календарних днів (за іпотечним кредитом – 60 днів) від дня одержання вимоги, протягом яких він може або усунути порушення, або повернути кредит.

Споживче кредитування може бути пов’язане з наданням споживачу додаткових або супутніх послуг, наприклад, послуг оцінки майна споживача, страхування відповідальності споживача за кредитним договором, відкриття банківського рахунку для зарахування або обслуговування кредиту, нотаріальних і інших послуг.

При цьому, згідно із Законом, кредитор має право складати перелік осіб, які відповідають його внутрішнім критеріям і можуть надавати споживачам такі додаткові або супутні послуги.

Розірвання споживачем договору про надання додаткових або супутніх послуг, який є обов’язковим для одержання кредиту, і неукладення нового протягом 15 днів дає кредитору право вимагати дострокового погашення кредиту.

При цьому платежі за такі послуги третіх осіб не включаються до загальних витрат за споживчим кредитом (включаються тільки послуги самого кредитора), а отже, не враховуються при обчисленні реальної річної відсоткової ставки за кредитом (і це цілком виправдано, адже банк може і не знати вартості відповідних послуг третіх осіб).

Це положення залишає банку простір для маневру при розкритті інформації споживачам про таку відсоткову ставку.

Закон врегулював також питання реклами споживчих кредитів, зокрема, інформації, яку повинна містити така реклама. Стандартна інформація повинна включати максимальну суму кредиту і максимальний строк кредитування, реальну річну відсоткову ставку, розмір першого внеску, якщо кредит надається у формі відстрочки або розстрочки платежу.

При цьому законодавчо забороняється реклама безвідсоткових кредитів, що втім, не є новелою. Заборона надання таких кредитів міститься і у Законі України «Про банки і банківської діяльності».

В цілому ж документ є серйозним кроком на шляху до вдосконалення банківського законодавства України і приведення його у відповідність із європейськими стандартами.

 
© 2020 Ілляшев та Партнери / Мобільна версія