Залишити заявку

Сцилла та Харибда україно-російської торгівлі

Дата публікації: 13 січня 2016

Олена Омельченко, партнер, адвокат, керівник практики міжнародної торгівлі

Джерело: «Юрліга»

У торгових відносинах між Україною та Росією завжди важливу роль відігравав політичний діалог, який вирішував торговельні проблеми. На вищому рівні політичні еліти та чиновники домовлялися про умови зняття бар’єрів у торгівлі, фіксували їх у протоколах двосторонньої міждержавної комісії, дорожніх картах. Навіть після створення Митного союзу з’явився майданчик для домовленостей – якийсь торговий діалог між Євразійською економічною комісією та Міністерством Економічного Розвитку та Торгівлі України, який проходив два рази на рік, навесні в Києві, восени в Москві.

З виникненням політичних проблем між країнами, двосторонні контакти та переговори з торгівлі були припинені. Діалог залишився тільки в рамках органів СОТ (комітетів та Органу з врегулювання суперечок), а також в рамках тристоронніх консультацій Україна – ЄС – РФ, які були засновані для мінімізації наслідків від застосування торговельних бар’єрів. Завдяки цим консультаціям РФ торік вдалося вторгувати відстрочення набуття чинності Угоди про асоціацію між Україною – ЄС, а в цьому році висунути нові вимоги для продовження терміну вступу в дію Угоди.

Протягом жовтня і листопада 2015 року Прем’єр-міністр та Міністр економічного розвитку Росії повідомили про свої наміри ввести більш жорсткий режим торгівлі з Україною, у зв’язку з набранням чинності Угоди про асоціацію та відсутності прогресу в тристоронньому переговорному процесі.

Президент і Прем’єр-міністр України не змусили довго чекати, відповівши, що відстрочок більше не буде – Угода набуде чинності з 01 січня 2016 року, а в разі введення ембарго та підвищених ставок, Україна відреагує адекватно.

Які торговельні обмеження вже введені?

За оцінками експертів з 2013 року прийнято понад 130 заходів, що впливають на торгівлю та інвестиції з боку РФ щодо України. Перша хвиля «показових» торгових обмеження почалася напередодні Саміту у м. Вільнюс, як попередження для української еліти, чого варто очікувати в разі укладення Угоди з ЄС.

Органами, що обмежують торгівлю харчовими продуктами, виступають Росспоживнагляд, і Россільгоспнагляд відносно кондитерських виробів, молочної, сирної та м’ясної продукції, алкогольної і пивної продукції, овочів та рослинної продукції, кукурудзяної крупи, насіння соняшнику, сої, шроту, плодово-овочевої та рибної консерви і т.п.

Державна фіскальна служба Росії почала застосовувати профілі ризиків, що спричинило простої на митниці, а також точкове невизнання сертифікатів походження товарів з України. Перестали визнавати книжки МДП при перевезеннях і ускладнили транзит через територію РФ. З промислової групи потрапив під обмеження експорт кам’яної солі, шпалер, миючих засобів та ДВП.

Російська Федеральна бюджетна установа «Реєстр сертифікації на Федеральному залізничному транспорті» в односторонньому порядку призупинила дію сертифікатів, виданих українським виробникам вагонів і стрілочних переводів.

Також відносно українських феросилікомарганцю, сталевих коліс, кованих валків, нержавіючих труб, сталевих труб і арматури Євразійською економічною комісією були порушені антидемпінгові розслідування, за результатами яких пропонується ввести мито від 4,32% до 26,35% антидемпінгового мита терміном на 5 років з правом продовження.

У свою чергу українські експортери почали вимагати відповідних заходів, щоб розширити внутрішній ринок і мінімізувати втрати від зменшення експорту. Але, для прийняття відповідних заходів потрібні юридичні механізми, що дозволяють це забезпечити. Україна була не готова застосовувати відповідні «приховані заходи» у вигляді санітарних та фітосанітарних заходів або технічних бар’єрів, оскільки будь-які перевірки були під забороною у відповідності з законодавством.

Разом з цим, були точково введені спеціальні санкції на зовнішньоекономічну діяльність деяких компаній РФ, а також задіяні юридичні інструменти торговельного захисту у вигляді антидемпінгових і компенсаційних заходів. Україна вперше здійснила коригування ціни на газ в рамках антидемпінгового розслідування по аміачній селітрі і застосувала 38% мита, ввела компенсаційне мито на автомобілі з РФ. У результаті перегляду антидемпінгового мита продовжені заходи на російське флоат-скло, стрілочні переводи. Було розпочато розслідування стосовно карбаміду, каустичної соди, а також переглянуті заходи щодо ДВП, шиферу та шліфувальних кругів. У результаті торговий оборот між країнами суттєво впав і з’явилися справи з врегулювання спорів між Україною і РФ до СОТ.

Чого слід очікувати з 01 січня 2016 року?

Слід очікувати, що з 01 січня 2016 року РФ все-таки введе ембарго та підвищить ставки мит на певний список товарів до рівня тарифних зобов’язань Росії у СОТ. Тим самим Російська Федерація виконає свої обіцянки, які неодноразово заявляла на трибічних переговорах – перекрити торгівлю з Україною для захисту власного ринку від експорту європейської продукції під виглядом українського, а також підняти питання про виведення України з-під преференційного режиму зони вільної торгівлі СНД.

Що означає вивести Україну з преференційного режиму торгівлі СНД?

Україна має преференційних режим торгівлі з РФ та деякими країнами СНД відповідно до Договору про зону вільної торгівлі. У 2011 році при підписанні М. Азаровим цього договору, несподівано з’явився Додаток 6, який раніше не планувався в узгодженому тексті. Воно передбачає можливість в односторонньому порядку країнам Митного союзу підвищувати ставки мит у разі зростання імпорту, що завдає шкоди промисловості Митного союзу внаслідок укладення Україною Угоди про асоціацію з ЄС.

З цією метою на засіданні ради Євразійської економічної комісії Росія запропонувала Білорусі та Казахстану прийняти спільну резолюцію про новий режим для українських товарів. Цими країнами пропозиція не була підтримана оскільки немає факту зростання імпорту і збитку, але Росія отримала право діяти в односторонньому порядку.

Таким чином, 19 вересня 2014 року було прийнято постанову Уряду РФ «Про введення ввізних мит щодо товарів, країною походження яких є Україна». Постанова передбачала перелік продукції, щодо якої в односторонньому порядку замість нульового мита мають стягувати мита у розмірі ставок Єдиного митного тарифу. Це загрожує витісненням української продукції з китайського та російського ринків.

Підвищені ставки будуть застосовуватися до товарів загальною вартістю близько 800 млн. дол. США на рік. При цьому, середній рівень тарифного захисту по цих товарах становить близько 8,2%.

Таким чином, мита можуть бути підвищені для ввезення українських товарів у РФ, але як і раніше преференційний режим залишиться діяти з Білорусією, Казахстаном та іншими станами.

Надалі РФ може не обмежитися тільки цими товарами і може розширити список до всієї номенклатури українського імпорту, а також повернутися до питання підвищення ставок мит з боку Білорусії, Казахстану та інших країн СНД.

Що означає ввести повну заборону (ембарго) на українські товари?

Крім підвищення ставок, слід очікувати і введення продуктового ембарго відносно українських товарів з 01 січня 2016 року оскільки ще в серпні 2015 року Уряд РФ своєю постановою включив Україну до списку країн, що потрапляють під ембарго разом з Канадою, США, ЄС, Австралією, Норвегією, Чорногорією, Ісландією та Ліхтенштейном.

З упевненістю можна сказати, що потенційна заборона відіб’ється на українському експорті м’яса, ковбасних виробів, риби, молока, молочних продуктів, харчових продуктів на основі рослинних жирів, а також на овочів та фруктів. У загальному об’ємі скорочення українського експорту може знизитись на 689 100 000 дол. США на рік у порівнянні з 2013 роком або на 388 300 000 дол. США, у порівнянні з 2014 роком. У 2012-2014 роках ці товари у загальному експорті з України до РФ займали близько 4%, а в 2015 – менше 3%.

Як відреагує Україна?

Заяви українського Уряду щодо адекватної реакції, не варто недооцінювати. Вони цілком реальні. За останні два роки Україна почала формувати юридичне поле для такої реалізації. Прийнявши спочатку Закон України «Про санкції», а потім Стратегію національної безпеки, Україна юридично закріпила наявність «торгово-економічної війни», що виражається в агресивних діях Росії.

Відповідні заходи можуть бути введені у відповідності з тим же Законом «Про санкції» або шляхом надання таких повноважень КМУ для прийняття адекватних заходів за спрощеною процедурою. Більше того, Урядом проводиться робота по створенню системи залучення державою міжнародних юридичних радників з врегулювання суперечок у СОТ.

Можливо вже у найближчому майбутньому ми зможемо побачити нові суперечки у СОТ, а також затверджені списки товарів, на які Україна готова ввести ембарго або підвищити ставки мит у відповідь.

Головне, щоб такі списки були відкриті заздалегідь до їх введення і український бізнес міг переорієнтувати свої продажі і закупівлі.

У цьому контексті хочеться порадити компаніям активніше співпрацювати з профільними асоціаціями та міністерствами, щоб критичний імпорт не потрапив до списку заборонених товарів, а також шукати нові можливості на інших ринках, оскільки по всій видимості в найближчому майбутньому потепління торговельних відносин між Україною і Росією не передбачається.