укр eng рус est

Публікації

Останні новини
Відгуки
Chambers Europe

«Нещодавно фірма провела консультування з низки фармацевтичних справ. Багато хто погоджується, що ця команда «рухається в правильному напрямку, особливо вражає її робота у фармацевтичній галузі».

 

Чи буде Україна платити за борги Януковича?

29.10.2015

Дмитро Шемелін, юрист ЮФ «Ілляшев та Партнери»
Джерело: Forbes

Закордонним кредиторам в цілому невигідно порушувати хитку фінансову рівновагу, вибудувану в Україні завдяки прихильності МВФ

Кабмін заявив про успішну реструктуризацію всіх випусків єврооблігацій, крім «боргу Януковича». А це $3 млрд, строк погашення яких закінчується 20 грудня поточного року. Як припускають експерти, російська сторона може відмовитися від реструктуризації цього боргу. Швидше за все, ніяких серйозних наслідків така відмова РФ не спричинить.

Погодившись на haircut і реструктуризацію, інші кредитори тим самим оголосили всьому світу і своїм акціонерам, що пропозиція України в ситуації, що склалася, є найбільш вигідною. Як вони можуть тепер підтримати позицію РФ, що ця пропозиція є неадекватною? Це означало б визнати, що вони просто на рівному місці дали «обстригти» своїх інвесторів.

Відповідно, всі зійдуться на тому, що РФ просто застосовує дефолт як засіб політичного тиску, а в таких іграх (тим більше, на стороні Володимира Путіна) ніхто брати участь не захоче.

Саме тому, на думку автора, ризик крос-дефолту мінімальний.

По-перше, в умовах випуску «нових», реструктурованих облігацій прямо передбачено, що російські «старі» облігації не можуть спровокувати крос-дефолт. Відповідно, якщо РФ і запускати всю цю процедуру з крос-дефолтом, потрібно це робити в найближчі пару тижнів, поки не закрилася угода з реструктуризації, і кредитори не отримали нові облігації.

По-друге, оголосити крос-дефолт – це право, а не обов’язок кредиторів. Тобто РФ мало оголосити дефолт за своїми облігаціями – потрібно, щоб інші кредитори відмовилися від вже погодженого плану реструктуризації і добровільно скористалися положеннями про крос-дефолт.

Однак, навіщо їм це?

На сьогоднішній день Україна не знаходиться у простроченні по платежах – підставою для дефолту може бути тільки положення про норматив співвідношення зовнішнього боргу і ВВП. Проте цей норматив перевищено не вчора, і досі всі кредитори, включаючи РФ, з цим мирилися. Якщо РФ зараз, за ​​кілька днів до завершення реструктуризації, оголосить дефолт на підставі цього технічного, по суті, положення, це важко зрозуміти інакше, ніж як чергову спробу політичного тиску на Україну.

У результаті, якщо РФ зараз оголосить дефолт, кредитори можуть або приєднатися до Путіна і почати безперспективні з точки зору стягнення суди з Україною (згадаймо ЮКОС), або залишитися на стороні фінансового здорового глузду і спокійно отримувати гроші за реструктуризованими облігаціями.

Зрозуміло, що російський уряд цілком може пожертвувати $3 млрд заради політики. Проте важко уявити, навіщо це робити звичайним корпоративним інвесторам, яких, насамперед, цікавлять банальні гроші.

Суверенні або приватні?

Практичну цінність поділ облігацій на суверенні/приватні має, насамперед, для цілей МВФ. Якщо Україна допустить дефолт за суверенними облігаціями, МВФ за своїми внутрішніми правилами повинен буде згорнути програми фінансування в Україні. Якщо за приватними – МВФ все одно. Відповідно, на перший погляд, від цієї кваліфікації залежить, чи отримаємо ми ще грошей від МВФ за вже затвердженими програмами чи ні.

Як і у випадку з крос-дефолтом, питання тут в іншому: навіщо МВФ зараз припиняти фінансування України, та ще й з подачі Путіна?

МВФ працює в Україні мало не з самої революції, його спеціалісти мають повний доступ до всієї фінансової інформації, і для них дефолт за російськими облігаціями ніяк не може бути сюрпризом. Україна, у свою чергу – з певними допусками – виконує всі вимоги МВФ, зокрема і щодо встановлених МВФ показників бюджету. Не секрет, що наша крихка фінансова стабільність сьогодні багато в чому – результат саме роботи і ресурсів МВФ.

При цьому Фонд взагалі не знаходиться у вимушеному положенні. Рішення про визнання боргу суверенним приймає Executive Board МВФ за досить розпливчастими критеріями. Крім того, МВФ цілком може (як вже пропонувалося колись раніше) взагалі відступити від свого власного внутрішнього правила про заборону фінансування порушників суверенних зобов’язань.

У такій ситуації важко уявити, щоб МВФ власними руками зламав фінансову рівновагу, яку сам же в Україні і побудував. Для того, щоб зробити такий подарунок Путіну, Фонд повинен мати дуже і дуже вагомі підстави, можливо, якісь міркування високої стратегії, які мені не можуть бути відомі.

Тому МВФ цілком немає чого рефінансувати борг України перед РФ. Якщо ніякого особливого ризику дефолт України за російськими облігаціями не несе, незрозуміло, навіщо Фонду просто віддавати чималі гроші в кишеню РФ.

 
© 2018 Ілляшев та Партнери / Мобільна версія