укр eng рус

Content on this page requires a newer version of Adobe Flash Player.

Get Adobe Flash player

Останні новини
Відгуки
Chambers Europe

«Нещодавно фірма провела консультування з низки фармацевтичних справ. Багато хто погоджується, що ця команда «рухається в правильному напрямку, особливо вражає її робота у фармацевтичній галузі».

 

Закон встановлює строки банкрутства, коригує права кредиторів та визначає вимоги до арбітражних керуючих

18.04.2013

Новою редакцією закону про банкрутство, яка набула чинності 19 січня 2013 року, внесено цілу низку нововведень у процедуру банкрутства. Про це в ході круглого столу «Проведення процедури банкрутства згідно з новою редакцією закону «Про банкрутство» розповів арбітражний керуючий, адвокат ЮФ «Ілляшев та Партнери» Вадим Кізленко.

Розгляд справ по-старому і по-новому. За словами експерта, справи про банкрутство, відкриті після набрання чинності новою редакцією закону, розглядатимуться за новими правилами, а справи, відкриті до набрання чинності новим законом, – за старими нормами, за винятком продажу майна банкрута. У цьому випадку незалежно від часу відкриття справи застосовуватимуться нові норми.

Інтернет-оголошення про банкрутство. У новому законі передбачено, що оголошення про визнання боржника банкрутом або про початок провадження у справі про банкрутство публікуватимуться не в офіційних друкованих виданнях, як тепер, а в мережі Інтернет, на сайті Вищого господарського суду України. Ці положення діятимуть після 19 січня 2014 року – за рік після набрання чинності законом.

Усі справи в одному суді. Згідно з новим законом, усі справи та спори, пов’язані з боржником, у тому числі трудові спори, спори з податковою, корпоративні спори тощо будуть розглядатися судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство. «Тут виникає ціла низка питань: як господарські суди мають розглядати справи в порядку адміністративного та цивільного судочинства, як буде сплачуватися судновий збір за подачу відповідних позовів, заяв, – це в законі, на жаль, не прописано», – відзначив Кізленко.

Крайні строки процедури банкрутства. Встановлено крайні строки процедури банкрутства. Якщо раніше воно на практиці могло тривати десятиліттями, то сьогодні встановлено, що розпорядження майном вводиться на 115 днів з можливістю його продовження на наступні два місяці. Санація вводиться на шість місяців з можливістю пролонгації на рік, а ліквідація – на рік без можливості продовження ліквідаційної процедури.

Разом з тим закон встановлює й додаткові обов’язки, зокрема, для розпорядника майна – він зобов’язаний здійснити інвентаризацію майна протягом двох місяців. «Якщо це невелике підприємство – усе можна зробити і за тиждень, а от якщо підприємство велике, то можуть виникнути труднощі та необхідність продовження процедури розпорядження майном навіть більш ніж на два місяці, оскільки окрім інвентаризації необхідно провести ще цілу низку дій», – відзначив експерт.

Підвищення вимог по ініціації банкрутства. За новим законом, вимоги ініціюючого кредитора, що подає заяву до суду про відкриття справи про банкрутство, повинні підтверджуватися рішенням суду та виконавчим документом – постановою про відкриття виконавчого провадження. Раніше було достатньо вимоги, з якою згідний боржник, що приводило до зловживання з боку боржників і пов’язаних з ними кредиторів. Так, відкривалися штучні справи про банкрутство і запроваджувався мораторій, що унеможливлювало подальші вимоги грошей від боржника.

Модернізація процедури відкриття провадження у справі про банкрутство. Раніше було досить подати заяву, оформлену згідно з законодавством, і суд одразу відкривав провадження та вводив мораторій. Тепер суд, ухвалюючи заяву про банкрутство, виносить рішення про прийняття цієї заяви до провадження. У рішенні встановлюється дата підготовчого засідання та зазначається арбітражний керуючий, обраний автоматизованою системою. Вже на підготовчому засіданні суд перевіряє обґрунтованість вимог ініціюючого кредитора, і встановлює, чи згодний арбітражний керуючий бути розпорядником майна в цій справі. Лише після цього суд за результатами підготовчого засідання виносить рішення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

«Якщо раніше можна було просто звернутися до суду із заявою, і вводився мораторій, що позбавляло кредиторів можливості примусового стягнення заборгованості, те тепер таку можливість усунено», – коментує Вадим Кізленко.

Введення поняття «забезпечений кредитор». У новому законі з’явилося поняття «забезпечені кредитори» – це кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника. Тепер усі кредитори, вимоги яких визнані судом, матимуть право одержувати інформацію від розпорядника майна щодо розгляду, визнання або відхилення вимог інших кредиторів. Більш того, вони отримали можливість заявляти свої доводи та заперечення щодо заяв із грошовими вимогами інших кредиторів, що дозволяє їм захищати свої права і зменшувати несумлінні зобов’язання боржника за фіктивними угодами.

Врегульовано відносини кредиторів. Після затвердження реєстру кредиторів розпорядник майна зобов’язаний письмово повідомити усіх кредиторів про дату та час проведення усіх зборів. Перші збори будуть вважатися правочинними, якщо на них будуть присутні дві третини від загальної кількості кредиторів, вимоги яких включені до реєстру.

Кредитори, вимоги яких становлять 25% і більше від загальної суми заборгованості, автоматично включаються до складу комітету кредиторів. Це дуже важливий важіль впливу на процедуру банкрутства, адже будь-який кредитор прагне потрапити до комітету, мати можливість впливати на хід справи та бути в курсі подій.

Право голосу на зборах кредиторів і комітету кредиторів матимуть лише конкурсні кредитори. Забезпечені кредитори не матимуть права голосу, оскільки їхні вимоги задовольнятимуться від продажу майна, що перебуває в заставі. Інші кредитори мають право визначати подальший хід справи.

Однак новий закон розширив права забезпечених кредиторів. Вони автоматично включаються розпорядником майна до реєстру кредиторів, обліковуються в окремому реєстрі, а їх вимоги задовольняються позачергово. Майно, що перебуває в іпотеці або в заставі, не включається у ліквідаційну процедуру, а його продаж можливий лише за згоди кредитора, у заставі якого воно перебуває. Тобто такий кредитор отримує можливість погоджувати ціну, строки, порядок продажу майна тощо.

Скасовано крайні строки пред’явлення грошових вимог. Відтепер навіть вимоги, пред’явлені пізніше, ніж за місяць після публікації в офіційному друкованому виданні, враховуються та включаються у шосту чергу. Однак ці вимоги не є конкурсними. «З практики можу сказати, що до шостої черги черга, вибачите за тавтологію, не доходить практично ніколи. Але надія все ж залишається», – відзначив Вадим Кізленко.

Розширення повноважень арбітражних керуючих. Новим законом значно розширено повноваження арбітражного керуючого щодо оскарження договорів, укладених до початку справи про банкрутство або в ході самої процедури. Раніше лише керуючий санацією мав право визнати певні договори недійсними та повернути майно, відчужене за ними боржникові, з подальшим включенням його в ліквідаційні маси. Звертатися до суду із заявою про визнання недійсності угод одержали також і кредитори. Законом встановлено перелік підстав, на підставі яких той або інший договір може бути визнаний недійсним.

Внесення змін до реєстру кредиторів. Чітко встановлено порядок внесення змін до реєстру кредиторів – відтепер це можна зробити лише в апеляційному або касаційному порядку, в порядку внесення змін за нововиявленими обставинами або у зв’язку з правонаступництвом кредитора, вимоги якого включено до реєстру.

Зміни у процедурі продажу майна банкрута. Новим законом передбачено цілий розділ, який стосується продажу майна банкрута, чітко визначено вимоги до договорів купівлі-продажу майна з аукціону. Також встановлено, що відтепер майно боржника буде продаватися переважно на аукціонах. Разом з тим ліквідатору законом надано право продавати майно за прямими договорами будь-якій третій особі – головне, щоб на це була згода комітету кредиторів і забезпечувалася найвища ціна.

Чітко прописано процедуру продажу майна з аукціону, введено електронні торги, встановлено чітку процедуру визнання аукціону таким, що не відбувся, та його усунення. Передбачена процедура звернення кредитора або ліквідатора до суду із заявою про визнання результатів торгів недійсними або визнання договору купівлі-продажу з торгів не дійсним.

Скасовано процедуру банкрутства відсутнього боржника. «Ще років п’ять назад для відкриття справи про банкрутство було достатнє довідки від кур’єра про те, що боржника не було знайдено за місцем перебування під час доставки кореспонденції. А боржник міг взагалі не знати про це і з подивом побачити у реєстрі, що його ліквідовано», – зазначив Вадим Кізленко.

Підвищено вимоги до арбітражних керуючих. Вони повинні мати вищу юридичну або економічну освіту, володіти державною мовою, мати досвід роботи за фахом три роки або рік на керівних посадах, пройти шість місяців стажування та скласти кваліфікаційний іспит.
Скасовано норму про ліцензування діяльності арбітражних керуючих. Відтепер вони діють на підставі свідоцтв про право займатися такою діяльністю. Відповідно, вони зобов’язані що два роки підтверджувати свідоцтво, проходячи підвищення кваліфікації на зборах та семінарах.

Новий закон визначає арбітражних керуючих як самозайнятих осіб – вони зобов’язані зареєструватися у податковій інспекції та подавати звітність, вести діловодство та окрему справу за кожним боржником, мати офіс та печатку.

Введено автоматизовану систему призначення арбітражних керуючих. Відтепер арбітражний керуючий не буде пов’язаний ані з боржником, ані із кредиторами. Ухваливши заяву про банкрутство, суд звертається до автоматизованої системи із запитом, вводить певні параметри підприємства-боржника та одержує пропозиції щодо кандидатур тих або інших арбітражних керуючих. Далі на підготовчому засіданні за згоди арбітражного керуючого він призначається розпорядником майна.

«Також введено поняття про саморегульовані організації арбітражних керуючих – це зменшить вплив держави на їх діяльність. Ці організації також захищатимуть права арбітражних керуючих», – відзначив Вадим Кізленко.

 
© 2017 Ілляшев та Партнери / Мобільна версія