укр eng рус

Content on this page requires a newer version of Adobe Flash Player.

Get Adobe Flash player

Последние новости
Отзывы
Chambers Europe

«Недавно фирма провела консультирование по ряду фармацевтических дел. Многие соглашаются, что данная команда «движется в правильном направлении, особенно впечатляет ее работа в фармацевтической отрасли».

 

Проблемные аспекты обращения к исполнению судебных решений

29.03.2012

Текст доступен только на языке оригинала — украинском.

Судовий вісник, 29 березня 2012

Велика кількість часу витрачається на отримання рішення суду, яке набрало законної сили, у разі його постановлення при неявці в судове засідання однієї зі сторін

У сучасному світі час цінується понад усе, а особливо його цінують юристи та їх клієнти. Нажаль, законодавець підтримує твердження щодо цінності часу лише частково – в тексті законів. На практиці ж виникає велика кількість проблем, котрі пов’язані з витратами часу, як під час розгляду справи в суді, так і під час виконання вже винесеного рішення суду. Так, нерідко, на розгляд справи витрачається менше часу, ніж для того, щоб отримати рішення, яке набрало законної сили, для його звернення до виконання.

«Бо повідомлення ще не повернулося»

Звернення до виконання судового рішення, яке набрало законної сили, неможливе без фізичного отримання його копії в суді.

Отже, розглянемо процес отримання в суді першої інстанції копії судового рішення в разі його постановлення за неявки протилежної сторони у судове засідання.

Як приклад, візьмемо ухвалу, яку один з місцевих районних судів м. Харкова постановив при неявці в судове засідання представника Державної виконавчої служби під час розгляду скарги на дії державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VІІ Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК України). Оскільки ухвала є різновидом судового рішення, то вона, як відомо, набирає сили в загальному порядку, передбаченому ч. 1 ст. 223 ЦПК України, відповідно до якої рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Ч. 2 ст. 294 ЦПК України встановлено, що у разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання такою особою копії ухвали.

Отже, така ухвала набирає законної сили через п’ять днів після того, як сторона, котра була відсутня у судовому засіданні, отримає її копію. З цього моменту починається тяганина, що може затягнутися на невизначений час, адже відповідно до ч. 3 ст. 222 ЦПК України особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, копії повного судового рішення надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Підсумовуючи вищенаведені норми зазначимо, що на практиці отримання вказаного листа (копії ухвали) особою, що була відсутня в судовому засіданні, працівники суду пов’язують виключно з надходженням (поверненням) до суду так званого «повідомлення», як доказу отримання стороною у справі копії рішення, який долучається (підшивається) до матеріалів справи. При цьому, таке повідомлення може не приходити до суду протягом тривалого часу, а на ваші звернення та питання стосовно того, чому ви на протязі місяця (в кращому випадку) не можете отримати ухвалу, працівники суду відповідають: «тому що повідомлення ще не повернулося».

Безперечно, така відповідь не влаштовує ні юриста, ні його клієнта, які протягом тривалого часу не мають можливості отримати ухвалу суду, яка набрала законної сили. Наприклад, ситуація є особливо неприємною та небезпечною, коли ухвалою, яку ви не в змозі отримати через відсутність у матеріалах справи вищезгаданого повідомлення, скасовано постанову державного виконавця, якою було незаконно знято арешт з майна боржника.

Аналогічні проблеми супроводжують також процес набрання законної сили заочним рішенням. Нажаль, попри намагання законодавця зробити розгляд справ в судах більш оперативним, процесуальні прогалини, пов’язані з набранням судовим рішенням законної сили, залишаються поза його увагою. Отже, поки що залишається лише чекати та сподіватися, що таку копію відповідач отримає якомога швидше, а суд здобуде жадане повідомлення про вручення.

Рішучі дії – шлях до розв’язання проблеми

Яким же чином законодавець зможе врегулювати вказане питання? Перш за все, звернемося до ч. 5 ст. 74 ЦПК України, відповідно до положень якої судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів, надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням, або через кур’єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. У разі відсутності осіб, котрі беруть участь у справі, за вказаною адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. Стороні чи її представникові за їх згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам цивільного процесу.

Отже, для вирішення проблеми щодо вручення рішень, постановлених за відсутності у судовому засіданні однієї зі сторін, законодавець може застосувати приклад механізму вручення повісток. Так, можна виділити наступні шляхи: у разі відсутності сторони за адресою на яку направлялись такі рішення, вважати, що копія судового рішення вручена їй належним чином або дозволити стороні чи його представникові вручити копії такого рішення самостійно (як це практикується з врученням судових повісток) .

Безперечно, такий підхід потребує більш детального опрацювання, оскільки йдеться вже не про виклик до суду, а про а про судове рішення, яким, зазвичай, судовий спір вирішено по суті.

 
© 2017 Ильяшев и Партнеры / Мобильная версия